Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання недійсним договору фінансового лізингу, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів за касаційною скаргою скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 21 липня 2015 року відповідно до квитанції № 0.0.412870435.1 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" (далі - ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО", проведено перерахунок грошових коштів у сумі 96 000 грн, як оплата авансового платежу згідно договору Фінансового лізингу № 000242.

Зазначала, що окремі пункти договору суперечать положенням ЦК України (435-15) , Закону України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) та Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , а сам договір містить несправедливі умови, всупереч принципу добросовісності, має істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків.

Крім того, договір нотаріально не посвідчений, а у відповідача відсутня ліцензія для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб.

З урахуванням викладеного, просила визнати договір фінансового лізингу № 000242 укладений 21 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" недійсним, застосувати до даного договору наслідки недійсності, стягнути з ТОВ "Лізингова компанія "Ваш авто" на її користь майно набуте ним на виконання даного договору, а саме грошові кошти в сумі 96000 грн та судові витрати.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2016 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 000242 укладений 21 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 96 000 грн, які були сплачені за квитанцією № 0.0.412870435.1 від 21 липня 2015 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" просить скасувати судові рішення попередніх судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення попередніх судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що умови договору фінансового лізингу від 21 липня 2015 року, укладеного між сторонами, є несправедливими, порушують принцип добросовісності, внаслідок чого утворився дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживача, відсутня ліцензія у відповідача. Крім того, оспорюваний правочин, в порушення вимог ст. 799 ЦК України, нотаріально посвідчено не було.

Такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків попередніх судів не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 2 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 2 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" відхилити.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.