Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Балюка М.І.,

Григор’ євої Л.І., Лященко Н.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Міжнародний виставковий центр" до Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки і питної води", редакції журналу "Вода і водоочисні технології" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, за касаційною скаргою ТОВ "Міжнародний виставковий центр" на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2007 року,

У листопаді 2006 року ТОВ "Міжнародний виставковий центр" звернулося до суду з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки і питної води", редакції журналу "Вода і водоочисні технології" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що редакцією журналу "Вода та водоочисні технології", засновником якого є Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки і питної води", було опубліковано неправдиві відомості щодо діяльності ТОВ "Міжнародний виставковий центр", а саме діяльності по організації та проведенню виставки-форуму – Міжнародний Водний Форум "AQUA UKRAINE – 2006".

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2007 року позовні вимоги ТОВ "Міжнародний виставковий центр" задоволені.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2007 року скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2007 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ "Міжнародний виставковий центр" ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суду серед іншого вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що жодна із сторін не заявляла вимог про порушення чи визнання права на товарний знак "Аква Україна", а між ними виник спір про спростування недостовірної інформації. Оскільки право на знак для товарів і послуг "АКВА Україна" належить ВГО "Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної води", у суду відсутні підстави для визнання недостовірної інформації про те, що дії ЗАТ "Міжнародний виставковий центр" по проведенню виставки під назвою ІУ Міжнародний Водний Форум "AQUA UKRAINE – 2006" є порушенням прав інтелектуальної власності, яке тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.

Проте с таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині 2 цієї ж статті визначено способи захисту цивільних прав і інтересів.

Відповідно до положень зазначеної норми позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу і, зокрема, визначати відповідача за своїми вимогами тощо.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник між юридичними особами.

Відповідно до ст.ст. 1, 21 ГПК України позивачами і відповідачами в судовому процесі господарських судів можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. ст. 15, 234 ЦПК України, ст. ст. 1, 21 ГПК України сторонами у господарському судочинстві можуть бути підприємства, зазначені у ст. 1 ГПК України, а тому усі спори між юридичними особами підвідомчі господарським судам, крім випадків, прямо визначених законом.

Отже, суд вирішив по суті справу яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому судові рішення слід скасувати і закрити провадження в справі.

Керуючись п. 1 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 336, ст. 340, п. 3 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ТОВ "Міжнародний виставковий центр" задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2007 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2007 року скасувати і закрити провадження в справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.