Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за клопотанням ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила суд надати дозвіл на примусове виконання на території України: рішення Суду першої інстанції і слідчого суду номер один Бланесу Іспанії № 5/2013 від 17 січня 2013 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на користь неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 200,00 євро щомісячно до досягнення сином повноліття і також до тих пір, доки він не закінчить свого навчання; рішення Суду першої інстанції номер один м. Бланес Іспанії від 02 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на виконання сплати за судовим рішенням від 17 січня 2013 року заборгованості по аліментам на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6 400,00 євро у концепції головної суми та накопичених процентів у розмірі 1 920,00 євро, а також визначити суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали та видати відповідні виконавчі листи.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року, клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні задоволено.

Надано дозвіл на примусове виконання на території України: рішення Суду першої інстанції і слідчого суду номер один Бланесу Іспанії № 5/2013 від 17 січня 2013 року, яким стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_2 аліменти на користь неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 200,00 євро, що за курсом НБУ на день постановлення ухвали складає 5 804,00 (п'ять тисяч вісімсот чотири) грн щомісячно до досягнення сином повноліття і також до тих пір, доки він не закінчить свого навчання; рішення Суду першої інстанції номер один м. Бланес Іспанії від 02 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_2 на виконання сплати за судовим рішенням від 17 січня 2013 року заборгованості по аліментам на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6 400,00 євро, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення ухвали складає 185 728,00 (сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн у концепції головної суми та накопичених процентів у розмірі 1 920,00 євро, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення ухвали складає 55 718,00 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн.

Видано відповідні виконавчі листи на стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_2 аліменти на користь неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 200,00 євро, що за курсом НБУ на день постановлення ухвали складає 5 804,00 (п'ять тисяч вісімсот чотири) грн щомісячно до досягнення сином повноліття і також до тих пір, доки він не закінчить свого навчання та на стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Харкова, ідентифікаційний ПН: НОМЕР_2 на виконання сплати за судовим рішенням від 17 січня 2013 року заборгованості по аліментам на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6 400,00 євро, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення ухвали складає 185 728,00 (сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн у концепції головної суми та накопичених процентів у розмірі 1 920,00 євро, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення ухвали складає 55 718,00 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, та постановити ухвалу, якою відмовити у задоволенні зазначеного вище клопотання.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що рішенням суду першої інстанції і слідчого суду номер один Бланесу Іспанії від 17 січня 2013 року вирішено, що: "Пан ОСОБА_1 буде сплачувати 200 євро щомісяця у концепції аліментів на користь свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, що буде тривати та продовжуватися до досягнення сином повноліття і також до тих пір, доки він не закінчить свого навчання. Ця сума повинна буде вноситися на рахунок, який для цього призначить пані ОСОБА_1, і буде виконуватися протягом перших п'яти днів кожного місяця, і також ця сума буде актуалізуватися щороку у відповідності до змін Індексу споживача, що публікуються Національним Інститутом Статистики чи Установою, що його заміщає, рівнозначно, як і 50 % надзвичайних витрат, затверджених за спільною угодою чи за судовою постановою у разі існування розбіжностей, за винятком випадків, коли такі витрати будуть розглядатися як невідкладні, на протязі першого року, починаючи з дати прийняття цього судового рішення, а після того, як закінчиться перший рік, надзвичайні витрати будуть сплачуватися у рівних половинах".

Відповідно до свідоцтва, виданого 10 грудня 2015 року Змішаним судом номер 1 Бланеса Іспанії, рішення суду першої інстанції і слідчого суду номер один Бланесу Іспанії від 17 січня 2013 року набрало законної сили 20 лютого 2013 року.

Оскільки ОСОБА_2 судове рішення не виконував, то Наказом суду першої інстанції Бланесу Іспанії від 02 листопада 2015 року проголошено виконання рішення від 17 січня 2013 року та введено в дію виконання сплати за судовим рішенням суми у 6 400,00 євро у концепції головної суми без процентів та ще 1 920,00 євро для забезпечення сплати процентів, що можуть накопичуватися на протязі виконання та сплати судових витрат за ним, не відображаючись при цьому на її подальшій ліквідації. Відповідно до розпорядної частини зазначеного наказу, він оскарженню не підлягає, отже набрав чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражі) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що він про розгляд справи в Іспанії не був належним чином повідомлений, а тому клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає спростовується свідоцтвом, виданим 10 грудня 2015 року Змішаним судом номер 1 Бланеса Іспанії, відповідно до якого розгляд справи проводився повною мірою за відсутності відповідача, який був відповідним чином проінформований публічним повідомленням, через відсутність даних про його місце проживання.

Крім того, посилання ОСОБА_2 про те, що його не було повідомлено про розгляд справи внаслідок якої було ухвалено рішення Суду першої інстанції номер один м. Бланес Іспанії від 02 листопада 2015 року не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаний процес відбувався за процедурою - примусове виконання судового рішення у родинному праві, і даним рішенням введено в дію виконання рішення № 5/2013 від 17 січня 2013 року. ОСОБА_2 не наведено доказів того, що дана процедура, згідно вимог іспанського законодавства, проводиться з обов'язковим викликом сторін.

Інші доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.