Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш Авто" про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 06 вересня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що у грудні 2015 року позивач з Інтернету дізнався, що відповідач на вигідних умовах пропонує придбання автомобілів, зокрема його зацікавила пропозиція продажу автомобіля КІА Sportage в м. Хмельницькому.

У зв'язку з цим 08 грудня 2015 року від приїхав до офісу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (далі - ТОВ "Лізингової компанія "Ваш Авто") в м. Хмельницькому, вул. Кам'янецька, 56, де представник відповідача Мороз Н.В. підтвердила, що вартість автомобіля КІА Sportage, який позивач мав намір придбати, становить 22 095,24 доларів США або 556 800,00 гривень з ПДВ. При цьому вона пояснила, що йому необхідно відразу на підтвердження наміру купити автомобіль заплатити авансовий платіж - 10 % вартості автомобіля.

Після цього представник відповідача запевнила, що позивач протягом трьох днів до 12 грудня 2015 року отримає автомобіль у власність. Решту грошей потрібно буде заплатити при доставці покупки після підписання акта прийому-передачі автомобіля. Крім того позивачу пояснили, що ціна на автомобіль є зафіксованою, мінятися після підписання договору не буде, а сплачувати вартість автомобіля ОСОБА_4 зможе протягом 12 місяців однаковими платежами без відсотків.

Про інші додаткові платежі позивачу не повідомили та надали йому на підпис договір і додатки до нього, при цьому не надавши можливості прочитати і ознайомитися з умовами договору та іншими документами, мотивуючи це тим, що договір типовий, нічого крім того, що вона сказала він не містить, все решта загальні фрази і що вона віддасть договір і додатки на руки після сплати позивачем авансового платежу в розмірі 60 000, 00 гривень.

Позивач здійснив оплату авансового платежу в розмірі 60 000, 00 гривень, яку він здійснив об 11 год. 10 хв., що підтверджується квитанцією від 08 грудня 2015 року № 0.0.472191481.2.

Після цього ОСОБА_4 отримав на руки договір фінансового лізингу № 002710 (на 12 аркушах) та 2 додатки до нього і його запевнили, що не пізніше як 12 грудня 2015 року він зможе забрати автомобіль.

11 і 12 грудня 2015 року позивач неодноразово телефонував представнику відповідача, однак та не відповідала на його дзвінки. Через знайомих у м. Хмельницьку йому стало відомо, що представництва ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" за адресою: вул. Камянецька, 56 більше не існує.

Позивач зрозумів, що його ошукали, що в момент підписання договору з представником відповідача в м. Хмельницькому фактично не був ознайомлений з умовами договору і не розумів їх суті, а тому уважно прочитавши договір зрозумів, що умови договору повністю відрізняються від того, що наобіцяла йому представник позивача.

Умови договору, з якими позивач ознайомився, він вважає грабіжницькими, а тому договір фінансового лізингу від 08 грудня 2015 року № 002710 є несправедливим, який суперечить принципу добросовісності, яким порушено його право споживача, оскільки під час укладення і підписання цього договору відповідачем застосовано нечесну підприємницьку діяльність, через яку позивач був позбавлений достатнього часу для прийняття свідомого рішення.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2016 року, залишеним без ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 06 вересня 2016 року, позов задоволено.

Договір фінансового лізингу № 002710 з додатками від 08 грудня 2015 року укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" визнано недійсним.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на користь ОСОБА_4, сплачені, як авансовий платіж, грошові кошти в сумі 60 000,00 гривень, та судові витрати.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізингової компанія "Ваш Авто" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про те, що договір фінансового лізингу, укладений між сторонами, є нікчемним, оскільки укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, у той час як чинним законодавством передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів такого виду, укладених із фізичними особами.

Крім того, суди правильно виходили з того, що в оспореному договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) , положеннях ЦК України (435-15) , повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Зокрема суди дійшли правильного висновку, що положення статті 12 договору є несправедливими, оскільки встановлюють жорстку відповідальність за порушення умов договору лише споживача, усувають відповідальність відповідача, не надають право споживачу вимагати дострокового розірвання договору без понесення збитків, передбачають покладення на споживача штрафу за дострокове розірвання договору і надають відповідачу право не повертати отримані від споживача гроші у випадку дострокового розірвання договору споживачем.

Також несправедливим є положення п. 1.4. договору зазначено, що лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України), і на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу або договору поставки.

За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України (435-15) .

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з ч. 2 ст. 799 ЦК України договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року № 6-648цс16 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 06 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.