Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
04 вересня 2017 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про поділ майна, що є у спільній частковій власності, за касаційними скаргами ОСОБА_4 на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 08 липня 2016 року та ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 вересня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із цим позовом та просив суд поділити спільне майно відповідно до часток у ньому, виділити йому 32/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями як окрему цілу квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Виділено ОСОБА_4 у власність відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 20109\1-ЮШ від 20.03.2013 року по житловій прибудові "А-1":
кухня № 2-5 площею 5,9 кв. м; житлова № 2-6 площею 12,2 кв. м;
по прибудові "а4": частина приміщення № 2-1 - веранда площею 8,2 кв. м;
по надвірним будівлям: гараж "Г", 1\4 сарай "Б", 1\4 огорожа "N1";
загальною вартістю 10 569, що складає 32\100 частини житлового будинку з надвірними будівлями як окрема ціла квартира АДРЕСА_1
Виділено ОСОБА_4 земельну ділянку площею 88,1 кв. м (див. додаток до висновку № 3 - земельна ділянка позначена на плані синім кольором), що дорівнює ідеальній частці (88,1 кв. м додати 1\2 площі спільного користування дорівнює 136 кв. м). Ділянка, що відводиться складається з двох окремих земельних ділянок площами 52,5 кв. м та 35,6 кв. м.
Ділянка № 1 (площа 52,5 кв. м з геометричними розмірами по периметру від будинку за годинниковою стрілкою) 3,44 м; 5,16 м; 3,44 м; 4,62 м; 3,29 м; 1,68 м; 1,56 м; 0,34 м; 0,87 м; 1,18 м; 2,73 м; 4,45 м; 3,27 м по лінії розподілу;
Ділянка № 2 (площа 35,6 кв. м з геометричними розмірами по периметру від гаража за годинниковою стрілкою) 0,18 м по лінії розподілу; 6,73 м; 3,22 м; 3,07 м по межі ділянки; 0,32 м; 3,92 м; 2,68 м; 2,4 м; 3,48 м по лінії розподілу.
Виділено ОСОБА_5 у власність відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 20109\1-ЮШ від 20.03.2013 року по житловому будинку "А-1":
житлова № 1-3 площею 15,9 кв. м; житлова № 1-4 площею 10,2 кв. м; житлова № 2-7 площею 10,0 кв. м; житлова № 2-8 площею 16,0 кв. м.
по житловій прибудові "А-1":
коридор № 2-2 площею 7,3 кв. м; туалет № 2-3 площею 0,8 кв. м; ванна № 2-4 площею 2,1 кв. м.
по прибудові "а1":
коридор № 1-1 площею 2,0 кв. м; кухня № 1-2 площею 7,7 кв. м.
по прибудові "а3": санвузол № 1-5 площею 1,8 кв. м.
по прибудові "а4": частина приміщення № 2-1 - веранда площею 3,9 кв. м.
По надвірним будівлям:
погріб "Пг"; ганок "а"; ганок "а2"; 3\4 сарай "Б"; 3\4 огорожі "N1".
загальною вартістю 22 378 грн, що складає 68\100 частини житлового будинку з надвірними будівлями як окрема ціла квартира № 1 за адресою: АДРЕСА_1
Виділено ОСОБА_5 земельну ділянку площею 216,1 кв. м (див. додаток до висновку № 3 - земельна ділянка позначена на плані чорним кольором), що дорівнює ідеальній частці (216,1 кв. м додати 1\2 площі спільного користування дорівнює 264 кв. м). Ділянка, що відводиться складається з двох окремих земельних ділянок площами 168,2 кв. м та 47,9 кв. м.
Ділянка № 1 (площа 168,2 кв. м з геометричними розмірами по периметру від межі ділянки за годинниковою стрілкою) 4,25 м; 5,39 м; 3,83 м; 2,28 м; 2,73 м; 1,18 м; 0,87 м; 0,34 м; 1,56 м; 1,68 м; 3,29 м; 1,49 м; 1,74 м по лінії розподілу; 9,0 м; 5,1 м; 10,93 м по межі ділянки;
Ділянка № 2 (площа 47,9 кв. м з геометричними розмірами по периметру від кута земельної ділянки за годинниковою стрілкою) 8,77 м по межі ділянки; 1,73 м; 2,44 м; 5,16 м; 2,12 м; 3,92 м по лінії розподілу; 6,89 м по межі ділянки.
Площа загального користування земельної ділянки при даному варіанті становить 95,8 кв. м (ділянка позначена червоним кольором та складається з двох ділянок площами 83,4 кв. м та 12,4 кв. м).
Ділянка спільного користування № 1 площею 83,4 кв. м - геометричними розмірами по периметру від межі ділянки за годинниковою стрілкою) 23,3 м по межі ділянки - огорожа: 3,66 м; 2,4 м; 2,68 м; 2,06 м; 3,5 м; 3,27 м; 3,0 м; 3,73 м; 3,83 м; 5,39 м; 4,25 м по лінії розподілу: 2,59 м по межі ділянки.
Ділянка спільного користування № 2 площею 12,4 кв. м - з геометричними розмірами по периметру від межі ділянки за годинниковою стрілкою) 1,74 м; 1,49 м; 4,62 м по зовнішній стіні будинку: 1,0 м; 1,73 м по лінії розподілу; 7,1 м по межі ділянки.
Припинено право спільної часткової власності на будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, резолютивну частину рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2013 року, а саме чотирнадцятий абзац, викладено у такій редакції:
"Після поділу майна за адресою АДРЕСА_1, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі рішення Рівненського міського суду від 13 червня 2013 року, за ОСОБА_6 припинено право спільної часткової власності на будинковолодіння та право приватної спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 08 липня 2016 року, клопотання ОСОБА_5 задоволено.
Ухвалено додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про поділ майна, що є у спільній частковій власності, відповідно до якого:
"після поділу майна за адресою АДРЕСА_1, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, у відповідності до варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи від 20.03.2013 року № 20109\1-ЮШ земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_1 між сторонами розділилась наступним чином:
- до частини 1 (власник ОСОБА_4.) - виділена земельна ділянка загальною площею 136 кв. м, що відповідає частці 34\100;
- до частини ІІ (власник ОСОБА_5.) - виділена земельна ділянка загальною площею 264 кв. м, що відповідає частці 66\100".
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 05 вересня 2016 року додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2015 року скасовано і в задоволенні заяви ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 08 липня 2016 року, ухвалити нове рішення про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 вересня 2016 року, залишити без змін додаткове рішення від 18 грудня 2015 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19)
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15)
від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.
Ухвалюючи додаткове рішення щодо зазначення часток земельної ділянки, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про те, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2013 року сторони виконали добровільно та розділили земельну в натурі відповідно до рішення суду, проте зареєструвати своє право власності на земельну ділянку не можуть, оскільки в резолютивній частині рішення, щодо поділу земельної ділянки між сторонами, не вказано розмір частки сторін відповідно до їх права власності на будинок, що відповідає виділеній їм площі земельної ділянки.
Розмір часток у домоволодінні позивача становить 34/100 частини, що відповідає 136 кв. м земельної ділянки, а відповідача - 66/100 частини, що відповідає 264 кв. м площі земельної ділянки.
За таких обставин, ухвалюючи додаткове рішення від 25 квітня 2016 року суд першої інстанції за межі позовних вимог не вийшов та не змінив по суті основне рішення.
Скасовуючи додаткове рішення від 18 грудня 2015 року та відмовляючи у задоволенні клопотання про його ухвалення, апеляційний суд виходив з того, що підстав для його ухвалення не було, оскільки право ОСОБА_6 припинилося на підставі закону з моменту його відчуження іншій особі.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що суд першої інстанцій під час ухвалення додаткового рішення від 25 квітня 2016 року вийшов за межі позовних вимог та змінив по суті основне рішення є необґрунтованими.
Не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги ОСОБА_5 щодо наявності підстав для припинення права спільної часткової власності на будинковолодіння та земельну ділянку, оскільки на підставі договору дарування від 03 жовтня 2003 року реєстраційний № 6945 посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 подарувала: ОСОБА_4 34/100 частини та ОСОБА_5 35/100 частини житлового будинку з надвірними приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_2
Земельна ділянка, на якій розташоване будинковолодіння площею 0,0400 га належить ОСОБА_4 на праві власності відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 12 березня 2012 року.
Співвласниками земельної ділянки згідно із списком до державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 є ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
18 травня 2012 року ОСОБА_6 на підставі договору дарування реєстраційний № 825 посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9 подарував ОСОБА_9 31/100 частини житлового будинку з надвірними приміщенням за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна.
За наведених обставин, підстав для ухвалення додаткового рішення про припинення права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно у суду не було, оскільки зазначене право припинилося на підставі закону з моменту його відчуження іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії необхідно виконати, 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу, 4) судом не вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_4 позовних вимог з приводу яких ст. 220 ЦПК України передбачає ухвалення додаткового рішення не заявляв і в судовому засіданні суд першої інстанції щодо таких вимог обставини не з'ясовував та докази не досліджував, а тому підстав для ухвалення додаткового рішення у суду не було
З огляду на вищевикладене, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 08 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
|
Ю.Г. Іваненко
А.В. Маляренко
О.В. Ступак
|