Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

Карпенко С.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення та гаряче водопостачання; за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про захист прав споживачів, зобов'язання укласти договір, стягнення матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2016 року,

У листопаді 2014 року комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - КПТМ "Криворіжтепломережа") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_2 та є споживачами послуг опалення та гарячого водопостачання, що надаються позивачем, однак оплату за отримані ними послуги не здійснюють.

Враховуючи викладене, КПТМ "Криворіжтепломережа" просило стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті за теплову енергію та гаряче водопостачання в розмірі 6 433,97 грн.

У травні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що від КПТМ "Криворіжтепломережа" не надходило пропозиції щодо укладення договору про надання послуг опалення та гарячого водопостачання, складений на основі типового договору. Крім того, вважають, що розрахунок заборгованості здійснено на підставі застарілих нормативів, які передбачають вдвічі більшу плату, ніж Державні будівельні норми (далі - ДБН), що набрали чинності з 01 квітня 2007 року.

Враховуючи викладене та посилаючись на неподання КПТМ "Криворіжтепломережа" первинних документів на підтвердження факту надання послуг, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили: надати складений КПТМ "Криворіжтепломережа" стосовно них договір на основі типового договору; визнати, що договору між ними та КПТМ "Криворіжтепломережа" не існує з вини останнього; надати формули, методики та підстави для їх застосування при формуванні рахунків, інформацію про структуру тарифів; провести перерахунок згідно з новими нормативами (зокрема ДБН); компенсувати моральну шкоду в розмірі визначеному судом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2016 року, позов КПТМ "Криворіжтепломережа" задоволено. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КПТМ "Криворіжтепломережа" заборгованість по оплаті за опалення та гаряче водопостачання за період з 01 березня 2011 року по 01 листопада 2013 року у розмірі 6 433,97 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_2.

Надавачем послуг опалення та гарячого водопостачання у цьому будинку є КПТМ "Криворіжтепломережа".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року № 6-59цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Суди дійшли вірного висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Законом України "Про теплопостачання" (2633-15) , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 (630-2005-п) року.

Незважаючи на відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, відповідачі з 01 березня 2011 року по 01 листопада 2013 року спожили послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, які у встановленому законом порядку надавалися КПТМ "Криворіжтепломережа" до квартири АДРЕСА_1, не в повному обсязі їх оплатили, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 6 433,97 грн., яку вони добровільно не погасили.

Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

КПТМ "Криворіжтепломережа" звернулося до Жовтневого районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 6 433,97 грн. 09 січня 2014 року було видано судовий наказ, проте ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 лютого 2014 року він був скасований.

Таким чином суди дійшли правильного висновку про переривання КПТМ "Криворіжтепломережа" строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання.

Крім того, відповідно до ч, 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свого позову, зокрема неподання ними доказів того, що за їхнім зверненням КПТМ "Криворіжтепломережа" відмовило у наданні інформації. При цьому запитувана ними інформація є у вільному доступі на офіційних веб-сайтах і вони не позбавлені можливості із нею ознайомитись.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надали доказів на підтвердження того, що КПТМ "Криворіжтепломережа" ухиляється від укладення договору надання послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України), висновків судів не спростовують і на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.