Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Загороднього А.Ф., Заїки М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Луганської області про перерахунок розміру заробітної плати та стягнення заборгованості

за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року,

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2010 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов'язано Апеляційний суд Луганської області перерахувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року. У задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності неправомірною та перерахунок заробітної плати з 19 серпня 2009 року відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року.

У своїй заяві позивач просить роз'яснити резолютивну частину постанови суду касаційної інстанції щодо того, хто саме повинен виплатити їй недораховані суми надбавки за вислугу років. Зазначає, що 7 жовтня 2016 року їй було видано виконавчий лист, який вона надала Апеляційному суду Луганської області для виконання. Апеляційний суд Луганської області погодився виконати судове рішення, а саме: перерахувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року. Проте виплачувати перераховану суму надбавки відповідач відмовився, оскільки про це не зазначено в судовому рішенні.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши подану позивачем заяву, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Таким чином, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Також необхідно зазначити, що перерахунок надбавки за вислугу років передбачає і її виплату ОСОБА_1, а посилання боржника на відсутність зобов'язання в судовому рішенні провести виплату вказаного перерахунку позивачу є безпідставним.

Оскільки в резолютивній частині постанови Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року зазначено відповідача, якого зобов'язано перерахувати надбавку за вислугу років, наведено норму закону, якою необхідно керуватись при перерахунку надбавки за вислугу років, а також період, протягом якого порушено право позивача на виплату в повному обсязі надбавки за вислугу років, тому судове рішення суду касаційної інстанції є зрозумілим і підстави для його роз'яснення відсутні.

Керуючись статтями 170, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .