Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Загороднього А.Ф., Заїки М.М.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом Державної служби геології та надр України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року,

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 червня 2015 року ВП № 46410197 про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у виконавчому провадженні № 46410197 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-14863/08/0470, виданого 21 жовтня 2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, відповідачем замінено боржника Міністерство охорони навколишнього природного середовища України на Держгеонадра України. При цьому, 12 червня 2015 року Вищий адміністративний суд України відкрив провадження (Н/800/59/15) за заявою Державної служби геології та надр України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2014 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, оскільки стосовно аналогічного предмета судового спору вже є судове рішення - постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року № 2а-7224/12/2670, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, яким відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства екології та природних ресурсів України про зміну мети користування надрами з "продовження видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини" на "видобування магнетитових кварцитів" за спеціальним дозволом на користування надрами № 4483 від 1 листопада 2007 року. На думку позивача, існує два судових рішення з одного предмету спору, а саме: постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року № 2а-7224/12/2670, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, та ухвала Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2014 року (№ К/9991/19412/11, К/9991/19418/11).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Державна служба геології та надр України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення - про задоволення позову. Зазначає, що Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 (1085/2010) було утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Однак процедура ліквідації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України не завершена, тому постанова державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження є передчасною.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, задоволено заяву ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та замінено боржника Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у виконавчому провадженні ВП № 46410197, відкритому на підставі виконавчого листа № 2а-14863/08/0470, виданного 21 жовтня 2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, на Державну службу геології та надр України.

На підставі зазначеної ухвали суду 10 червня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 46410197, відповідно до якої замінено боржника Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (код ЄДРПОУ 00013735) на Державну службу геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031, вул. Ежена Потьє, 12, м. Київ, 03680). Ця постанова затверджена заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2015 року (Н/800/59/15) заява Державної служби геології та нард України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2014 року залишена без задоволення.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, чинного на час виникнення спірних правовідносин, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (z0489-12) ; в редакції, чинній на час на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки державний виконавець здійснив заміну сторони виконавчого провадження на підставі ухвали суду, яка набрала законної сили.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .