ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2017 року м. Київ К/800/21454/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Голяшкіна О.В.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 752/1057/16-а за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У cічні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити нарахування щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат на момент виплати згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та надати відповідний список-розпорядження на проведення виплати Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі списку-розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, натомість позивачу нараховано та виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у сумі 90 грн., що суперечить положенням ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає у не призначенні, не нарахуванні та невиплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити нарахування щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат на момент виплати згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та надати відповідний список-розпорядження на проведення виплати Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі списку-розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, із визначенням їх розміру на момент стягнення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року скасовано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
На постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, як особа яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та має встановлену ІІІ групу інвалідності.
ОСОБА_4 10 грудня 2015 року звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, в якій просив здійснити нарахування йому щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік та дати доручення Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичного зарахування коштів на банківський рахунок.
Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації листом від 24 грудня 2015 року № 14588 повідомило позивача, що йому нараховано щорічну допомогу на оздоровлення за 2015 рік у розмірі 90,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) , оскільки здійснити перерахунок компенсації на оздоровлення за 2015 рік в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат не має законних підстав.
Крім цього, 10 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою про виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.
Листом від 04 січня 2016 року № 12/07-Т1399-011 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив позивача, що йому призначена допомога на оздоровлення за 2015 рік у розмірі 90 грн., а виплата проведена 30.12.2015 року шляхом перерахування коштів на вкладний рахунок позивача.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідачів позивач і звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розмір призначеної і виплаченої ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення за 2015 рік не відповідає розміру, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин дія ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не призупинялась та жодним нормативно-правовим актом не було встановлено інших, ніж 4 мінімальні заробітні плати, розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення.
Скасовуючи рішення суд першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачами правомірно здійснено нарахування та виплата Позивачу щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) , оскільки іншого розміру такої допомоги у 2015 році не встановлено, а стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2015 року не визначає розміру такої допомоги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові підстави та порядок компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім'ям у зв'язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення таким особам визначено у ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до положень ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції згідно із Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , що набрав чинності з 01 січня 2015 року, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". При цьому, у ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796, в редакції чинній до 01.01.2015 року, було встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам I і II групи виплачується в розмірі - 5 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - 4 мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, виплачується в розмірі 3 мінімальні заробітні плати.
Враховуючи наведене, оскільки протягом 2015 року ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була чинною в редакції згідно із Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що у 2015 року ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містила положень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення особам, інвалідам III групи, дітям-інвалідам у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.
Згідно положень ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції згідно із Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Також, згідно ч. 9 "Прикінцевих положень" Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 року № 80-VIII (80-19) , зокрема, встановлено, що у 2015 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, порядок та розміри виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивача у 2015 році на підставі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.2005 (562-2005-п) року. Згідно п. 1 вказаної постанови розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: інвалідам І-ІІ групи - 120 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 грн., інвалідам ІІІ групи та дітям-інвалідам - 90 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, .- 75 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації у відповідності до положень ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.2005 року (562-2005-п) здійснено нарахування, а Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проведено виплату щорічної допомоги на оздоровлення позивача у 2015 році.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 по справі № 752/1057/16-а відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: