Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Голяшкіна О.В.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці 13.07.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 14.09.2016 року у справі № 725/2809/16-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, -

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначення йому пенсії на пільгових умовах та зобов'язати призначити пенсію на пільгових умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.09.1981 року позивача прийнято на роботу в Управління механізації тресту "Чернівцісільбуд" оператором диспетчерського зв'язку, з 21.02.1983 року позивача переведено на посаду майстра земляних робіт і благоустрою в Управлінні механізації тресту "Чернівцісільбуд". В подальшому він працював майстром земляних робіт і благоустрою до 10.03.1993 року, а з 11.03.1993 року по 11.05.1998 року виконробом в Управлінні механізації Чернівецького облагробуду, у зв'язку з тим, що позивач працював на посадах майстра та виконавця робіт в організаціях, які виконували будівельні роботи і ці роботи включені в Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, позивач набув право на призначення пільгової пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13.07.2016 року, залишеною без змін ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 14.09.2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

На постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13.07.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 14.09.2016 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач обіймав посади оператора диспетчерського зв'язку з 01 вересня 1981 року, майстра земляних робіт і благоустрою з 21 лютого 1983 року по 10 березня 1993 року, а також виконроба з 11 березня 1993 року по 11 травня 1998 року, працюючи в управлінні механізації тресту "Чернівцісільбуд" та в управлінні механізації Чернівецького облагробуду на посаді майстра земляних робіт і благоустрою, що підтверджено записами в копії трудової книжки ОСОБА_4

У зв'язку з тим, що позивач працював на посадах майстра та виконавця робіт в організаціях, які виконували будівельні роботи і ці роботи включені в Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, 25 грудня 2015 року позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 28 березня 2016 року позивача повідомлено, що у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернувся в суд з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обов'язковими умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) , якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 (442-92-п) Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (v0041205-92) (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та 25 листопада 2014 року (№ № 21-183а13, 21-519а14 відповідно).

Враховуючи наведене, оскільки відповідно до довідки Державного архіву Чернівецької області від 19.10.2015 року, відомості про проведення атестації робочих місць за період з 1981 року по 1998 рік на підприємствах, де працював позивач не виявлені (а.с. 21), колегія суддів зазначає, що відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу, а оскаржуване рішення відповідача про відмову ОСОБА_4 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників прийнято в межах повноважень та у відповідності до положень п. "б" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", п.п. 4, 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (442-92-п) .

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці 13.07.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 14.09.2016. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.