Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів: Стародуба О.П., Швеця В.В., при секретарі:Борілло Ю.В., за участю: позивача ОСОБА_5, Кучевської Г.В., - представника Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Коваль І.І., - представника Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, -

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа - Головне управління Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, -

У квітні 2014 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом, у якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради "Про включення квартир до числа службових" від 9 січня 2014 року № 18 в частині включення до числа службових та надання Головному управлінню Міндоходів у Хмельницькій області квартири АДРЕСА_1, загальною площею 91,6 кв.м для проживання працівників управління; зобов'язати відповідача виконати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 березня 2011 року у справі № 2а-1507/11/2218 та забезпечити його та членів сім'ї благоустроєним житловим приміщенням у місті Хмельницькому відповідно до встановлених норм жилої площі шляхом надання для проживання квартири АДРЕСА_1, загальною площею 91,6 кв.м.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 9 січня 2014 року № 18 про включення до числа службових квартири АДРЕСА_1, та надання її Головному управлінню Міндоходів у Хмельницькій області для проживання працівників управління. В задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2014 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року та залишити в силі постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2014 року.

Головним управлінням Міндоходів у Хмельницькій області, правонаступником якого є Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення позивача, представників виконавчого комітету Хмельницької міської ради та Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 32 сесії Хмельницької міської ради від 25 грудня 2013 року № 77 Товариству з обмеженою відповідальністю "Рембуд-Інвест" надано згоду на передачу в комунальну власність територіальної громади міста Хмельницького квартири АДРЕСА_1, загальною площею 91,62 кв.м.

За клопотанням Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області та Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на підставі статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР (280/97-ВР) ), Житлового кодексу (5464-10) Української PCP, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 року № 37 (37-88-п) (далі - Положення № 37), виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 9 січня 2014 року прийнято рішення № 18 "Про включення квартир до числа службових", у відповідності до якого включено до числа службових трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 58,7 кв.м, загальною площею 91,6 кв.м, та надано її Головному управлінню Міндоходів у Хмельницькій області для проживання працівників управління.

Разом з тим, встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 березня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року, виконавчий комітет Хмельницької міської ради зобов'язано забезпечити ОСОБА_5 благоустроєним житловим приміщенням у місті Хмельницькому відповідно до встановлених норм жилої площі.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов висновку про наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 9 січня 2014 року № 18 в частині включення до числа службових квартири АДРЕСА_1, та надання її Головному управлінню Міндоходів у Хмельницькій області для проживання працівників управління.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що рішення відповідача від 9 січня 2014 року № 18 не порушує прав та інтересів ОСОБА_5, оскільки квартира, щодо якої прийнято рішення про включення до складу службових, не належить позивачеві, не використовувалась ним за договором найму та не підлягала вселенню за жодним судовим рішенням, рішення про надання йому вказаного жилого приміщення не приймалося, ордер не видавався.

Відповідно до статті 15 ЖК УРСР до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду віднесено, зокрема, прийняття рішень про включення жилих приміщень до числа службових.

Статтею 30 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні (самоврядні) повноваження) належать, зокрема, облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

У відповідності до статті 56 ЖК УРСР жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям, у разі їх звільнення заселяються цими виконавчими комітетами місцевих Рад та організаціями.

Згідно частини 1 статті 118 ЖК УРСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Аналогічні норми містяться в Положенні № 37 (37-88-п) , пунктом 2 якого передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Пунктом 3 Положення № 37 (37-88-п) закріплено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

У відповідності до пункту 4 вказаного Положення до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі.

Вирішуючи спір суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 березня 2011 року, яка набрала законної сили, виконавчий комітет Хмельницької міської ради не зобов'язано забезпечити ОСОБА_5 індивідуально визначеним житловим приміщенням, зокрема, спірною квартирою, також з вказаного судового рішення не вбачається, що позивач має бути забезпечений житловим приміщенням без врахування черговості надання житла.

За правилами статті 43 ЖК УРСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Перелік категорій громадян, які користуються правом на позачергове одержання жилих приміщень, наведено у статті 46 ЖКУРСР.

Пунктом 47 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (470-84-п) , закріплено, що громадяни, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, включаються в окремий список (додаток № 6). Рішення про включення в цей список приймається відповідно виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів або адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації і профспілковим комітетом. Частиною 2 вказаного пункту закріплено, що громадяни виключаються з указаного списку, якщо вони були включені до нього необгрунтовано або втратили право позачергового одержання жилих приміщень. Виключення зі списку провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про включення громадянина до списку.

З огляду на зазначені норми права та обставини справи суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 9 січня 2014 року № 18 не порушує прав та інтересів ОСОБА_5, оскільки квартира, щодо якої прийнято рішення про включення до складу службових, не належить позивачеві, не використовувалась ним за договором найму та не підлягала вселенню за жодним судовим рішенням, рішення про надання йому вказаного жилого приміщення не приймалось, ордер не видавався.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року прийнята з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 122-1, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа - Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.