ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2017 року м. Київ К/800/18196/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року по справі № 727/464/16-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради, в якому просив: визнати незаконним повторне призупинення надання пільг з оплати за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 Департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради; зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради поновити ОСОБА_1 призупинену пільгу з оплати за житлово-комунальні послуги з дати призупинення 07.11.2015 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закон "Про Національну поліцію" (580-19) звужує коло осіб, які мають право на пільги, скасовує його право та членів його сім'ї, який набрав чинності після визнання Державою за ним та членами його сім'і права на такі пільги.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 березня 2016 року позовні вимоги задоволені. Визнане незаконним повторне призупинення надання пільг з оплати за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 Департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради. Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради поновити ОСОБА_1 призупинену пільгу з оплати за житлово-комунальні послуги з дати призупинення 07.11.2015 р.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року скасована постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 березня 2016 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно ст. 356 Податкового кодексу України та ст. 22 Закону України "Про міліцію" позивачу, як пенсіонеру податкової міліції і членам його сім'ї в січні 2013 року, надане право довічно на 50% знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива.
Департаментом праці та соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Шевченківського району Чернівецької міської ради 01.07.2015 р. пільгу призупинено з посиланнями на постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389 (389-2015-п) , оскільки середньомісячний дохід сім'ї позивача перевищує 1710 грн. на одну особу.
Постановою від 02.09.2015 року Шевченківського районного суду м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано призупинення виплати пільг Управлінням праці та соціального захисту населення з посиланням на ПКМУ № 389 (389-2015-п) протиправними, та зобов'язано поновити виплату пільги з дати призупинення.
Згідно листа департаменту № 03-11/431 від 24 листопада 2015 року позивача проінформовано про поновлення пільги на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці, однак факт повторного позбавлення пільг з посиланням вже на інші норми Закону який набрав чинності після отримання ним права на пільгу вказано не було.
Позивачу 18 січня 2016 року стало відомо, що йому повторно призупинено пільгу в листопаді 2015 року.
Згідно відповіді Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради № 03-11/758 від 27.01.2016 р. на звернення позивача з приводу підстав припинення надання йому пільг з оплати за житлово-комунальні послуги з 05.02.2013 р. по 06.11.2015 р., відповідач послався на те, що 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію" (565-12) , на підставі якого надавалась вищевказана пільга. Враховуючи вищевикладене поновити 50% знижку на оплату житлово-комунальних послуг немає законних підстав.
Зазначені обмеження встановлені Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 04.06.2015 року (389-2015-п) , який регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, в межах повноважень Кабінету Міністрів України.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що повторне призупинення від 7 листопада 2015 року Департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради позивачу та членам його сім'ї пільг по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива, з посиланнями на Закон України "Про міліцію" (565-12) , який втратив чинність 7 листопада 2015 року та Закон України "Про Національну поліцію" (580-19) відповідно до якого пільги не передбачені, є незаконним, оскільки Закон України "Про Національну поліцію" (580-19) набрав чинності після визнання Державою за ним та членам його сім'ї права на такі пільги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набранням чинності Законом України №76-VIII (76-19) внесені зміни до Закону України "Про міліцію" (565-12) , за змістом яких право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що право позивача на отримання пільг за користування житлом та комунальними послугами, за паливо могло бути збережене після 07.11.2015 року, за умови, не перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу виходячи з наступного.
Предметом спору є правомірність призупинення з 07.11.2015 р. надання пільг позивачу з оплати за житлово-комунальні послуги.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 22 Закону України "Про міліцію" йому, як пенсіонеру МВС України та членам його сім'ї, з січня 2013 року надане право на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Департаментом праці та соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Шевченківського району Чернівецької міської ради 01.07.2015р. призупинено пільгу з посиланням на те, що з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію" (565-12) , відповідно до якого надавалась вищезазначена пільга. Відповідно до п.п.2 п.15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) за колишніми працівниками міліції зберігаються ряд пільг передбачених зазначеним нормативним актом. Однак пільги з оплати житлово - комунальних послуг законом "Про Національну поліцію" (580-19) не передбачені.
Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до частини 4 та частини 6 статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII (565-12) ), в редакції чинній на час надання права на пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.
Пільги на безплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами працівникам міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, а також пільги працівникам міліції по оплаті жилої площі, комунальних послуг і палива з 50-процентною знижкою надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника міліції за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 (76-19) , № 76-VIII у Законі України "Про міліцію" (565-12) частину сьому статті 22 викладено у наступній редакції: "Установити, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
У відповідності до п. 5 Розділ XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (580-19) , який набрав чинності 07.11.2015р. визнаний таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (565-12) .
У зв'язку з втратою чинності Законом України від 20.12.90 р. (565-12) N 565-XII згідно із Законом України від 02.07.2015 р. N 580-VIII (580-19) , пункт 1 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 (76-19) , № 76-VIII втратив чинність.
Згідно п.15 Розділ XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (580-19) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) не передбачені пільги з оплати житлово - комунальних послуг.
Вказане свідчить про відсутність встановлені законом підстав для поновлення позивачу та членам його сім'ї 50-відсоткової знижки на оплату житлово - комунальних послуг. Апеляційний суд зазначеного не врахував, унаслідок чого прийняв незаконне рішення.
Суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, однак виходив при цьому із помилкових мотивів. Рішення суду апеляційної інстанції необхідно змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновки про відсутність права позивача на отримання пільг за користування житлом та комунальними послугами, за паливо після 07.11.2015 року, через перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, а в решті - залишити в силі
Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року змінити шляхом виключення з її мотивувальної частини висновку про відсутність права позивача на отримання пільг за користування житлом та комунальними послугами, за паливо після 07.11.2015 року, через перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
В решті постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: