Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі № 804/15372/13-а за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа колективне підприємство "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентарізації" про визнання протиправними та скасування внесених відомостей, зобов'язання вчинити певні дії, -

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк"(далі - ПАТ "Державний ощадний банк України"), третя особа комунальне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації, звернулося в суд з позовом до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа колективне підприємство "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентарізації", в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило: скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 6906852 від 16.10.2013 р.; зобов'язати Реєстраційну службу Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області внести відомості про форму власності "приватна" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 131881212124, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Харківська, 106-г.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Державний ощадний банк України" є публічним акціонерним товариством, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі. Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій, які їй належать у статутному капіталі, через органи управління банку. Отже, право власності держави на акції ніяким чином не поширюється і не впливає на право банку самостійно володіти та розпоряджатися. Згідно статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 року № 261 (261-2003-п) , майно (майнові права), набуте банком в результаті правонаступництва, є власністю банку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором купівлі-продажу № 7839 від 25.12.2012 р. придбав нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Харківська, буд.106 г.

ПАТ "Державний ощадний банк України" 26.12.2012 р. звернулося до КП "Павлоградське МБТІ" за реєстрацією права власності на придбане приміщення.

КП "Павлоградське МБТІ" 29.12.2012 р. здійснена державна реєстрація права власності на вказане вище нежитлове приміщення, про що виданий витяг № 37076358. У витязі зазначена форма власності - "державна".

Вважаючи таке визначення форми власності помилкою та враховуючи набрання з 01.01.2013 р. чинності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , позивач 15.10.2013 р., відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5 (z1429-11) , звернувся до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області зі заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заміни форми власності майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з "державної" на "приватну", придбаного банком нежитлового приміщення розташованих за адресою Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул Харківська, буд. 106-г.

Рішенням від 15.10.2013 р. за № 6806852 державним реєстратором Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області відмовлено банку у внесені змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права за № 2099087, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним № 131881212124, спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою відмови зазначено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: в поданих документах розбіжності у формі власності.

Суди першої і апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що ПАТ "Державний ощадний банк України" для заміни форми власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з "державної" на "приватну", придбаного банком нежитлового приміщення, не було надано до Реєстраційної служби Павлоградського МРУЮ документів, з яких би вбачалось придбання нерухомого майна у приватну власність.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи, предметом спору є правомірність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 р. про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 6806852 від 15 жовтня 2013 р.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судами встановлено, що зміна форми власності придбаних банком нежитлових приміщень з "приватної" на "державну" відбулось на підставі запису КП "Павлоградське МБТІ" 29.12.2012 р. про державну реєстрацію права власності на вказане вище нежитлове приміщення, який вчинений згідно вимог діючого на момент виникнення даних прав законодавства.

Вказана інформації перенесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записом реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 11.07.2013 р. за номером 2099087 розділу Державногореєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 131881212124.

Разом з тим, запис реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 11.07.2013 р. за номером 2099087, щодо нерухомого майна з реєстраційним номером 131881212124 позивачем у даній справі не оскаржується.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 р. № 6806852 про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з огляду на наступне.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень здійснюється у такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно п.п. 2.9, 2.10 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції від 12.12.2011 № 3502/5 (z1429-11) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 р. за № 1429/20167 (z1429-11) (далі - Порядок № 1429/20167) під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав. За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Пунктом 2.14 та підпунктом 2.14.1. Порядку № 1429/20167 (z1429-11) встановлено, що Державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна; подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами; відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені; із заявою звернулась неналежна особа; відсутній запис, щодо якого подано заяву; документи подані не в повному обсязі.

Судами встановлено, що реєстраційною службою було відмовлено позивачу у внесені змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, у зв'язку з тим, що в поданих позивачем документах є розбіжності у формі власності об'єкта.

Згідно договору купівлі-продажу № 7839 від 25.12.2012 р. покупцем нежитлових приміщень є АТ "Ощадбанк". Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний Банк України" є державним банком, який утворений згідно розпорядження Президента України від 20.05.1999 р. № 106 (106/99-рп) . Згідно даних витягу про державну реєстрацію прав КП "Павлоградського МБТІ" - нежитлові приміщення мають форму власності - "державну", зареєстровані 29.12.2012 р. за реєстраційним № 12581547.

Відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) п.6 ст. 5 публічним акціонерним товариством "Державний ощадний Банк України" не були надані перелік об'єктів державної власності, які передані у приватну власність Фондом Державного майна України та Наказ Фонду Державного майна України щодо передачі даного майна.

Враховуючи викладене суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність підстав для внесення змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за номером 2099087 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 131881212124, спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.