Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євграфової Є.П., Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5 стягнення коштів у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2017 року,

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення 2 400 доларів США вартості товару у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2017 року, провадження в справі закрито.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові ухвали скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2016 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про повернення боргу.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 10 тис. доларів США за договором позики, що в гривневому еквіваленті становить 268 446 грн, та 4 393 грн 19 коп. судових витрат. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційний втрат, 3 % річних та 2 400 доларів США вартості товару у зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу відмовлено за безпідставністю.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року зазначене судове рішення в частині відмови в стягненні 3 % річних та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3 % річних в розмірі 296 доларів США, що еквівалентно 7 347 грн 10 коп., 5 366 грн 76 коп. сплаченого судового збору та 2 тис. грн витрат на правову допомогу. У решті рішення, в тому числі про стягнення 2 400 доларів США, залишено без змін.

Заявляючи позов у липні 2016 року, ОСОБА_4 просив стягнути із ОСОБА_5 2 400 доларів США вартості товару у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження в справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначав, що сторони та предмет позову в цій справі (стягнення 2 400 доларів США) ті ж самі, що були при ухваленні рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити та залишити ухвалені судами рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.