Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року,

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 4 серпня 2005 року між акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (далі - АКБ "Райффайзенбанк Україна"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 131 650 доларів США. Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, а з ОСОБА_4 - договір іпотеки. Оскільки відповідачі свої зобов'язання за вищевказаними договорами належним чином не виконували, на вимоги банку не реагували, ПАТ "ОТП Банк" просило суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у солідарному порядку кредитну заборгованість у розмірі 621 121 грн 23 коп.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 червня 2015 року, зміненим рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19 листопада 2015 року, позов ПАТ "ОТП Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 4 серпня 2005 року у розмірі 592 200 грн 59 коп., з яких: 543 560 грн 41 коп., що еквівалентно 68 008 доларів 81 центів США - основна сума боргу; 37 847 грн 84 коп., що еквівалентно 4 735 доларів 42 центів США - заборгованість по процентам; 10 792 грн 34 коп. - пеня. Стягнуто з підприємця ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 4 серпня 2005 року у розмірі 28 920 грн 64 коп., з яких: 28 340 грн 05 коп., що еквівалентно 3 545 доларів 83 центів США - заборгованість по процентам; 580 грн 59 коп. - пеня.

У вересні 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 листопада 2015 року терміном на два роки, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не має об'єктивної можливості забезпечити належне виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки є пенсіонеркою, значну частину своїх коштів витрачає на власне лікування та на її утриманні знаходиться чоловік - ОСОБА_5, який є також пенсіонером, інвалідом другої групи, непрацездатним, та у неї є інші боргові зобов'язання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 грудня 2016 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Відстрочено виконання рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 листопада 2015 року у справі за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - на два роки з дня постановлення ухвали, тобто до 6 грудня 2018 року.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи ухвалу районного суду та відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду, апеляційний суд, правильно виходив із того, що відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні утруднення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим (ст. 373 ЦПК України). Заявником, як боржником у виконавчому провадженні, а також позичальником у кредитному зобов'язанні, взявши у банку значні кошти у власність, не надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), щодо наявності виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення суду. Доводи заявника про її матеріальне становище не дають достатніх підстав для відстрочки виконання рішення суду, чим можуть бути порушені права стягувача, і по суті є продовженням дії договору без згоди кредитодавця.

Отже, судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим й підстав для його скасування немає, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.