Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Висоцької В.С., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2016 року,

У березні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь кредитну заборгованість у розмірі 17 594,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 листопада 2010 року між сторонами укладено кредитний договір відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 7 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Разом з тим, відповідач належним чином не виконав свої кредитні зобов'язання, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед банком у розмірі 17 594,01 грн.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 16 листопада 2010 року на підставі анкети-заяви отримав у ПАТ КБ "Приват Банк" кредит у розмірі 7 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до наданого банком розрахунку, заборгованість відповідача перед ПАТ КБ "Приват Банк" станом на 28 грудня 2015 року становить 17 594,01 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5 025,85 грн., заборгованості зі справи пені та комісії - 2 101,75 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 814 грн.

Як вбачається із витягу з програмного комплексу у день укладення кредитного договору ОСОБА_4 отримав у банку кредитну картку Універсальна GOLD № 4149 6253 0163 0479 з кінцевим строком її дії до грудня 2012 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. Перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідачем в суді першої інстанції заявлено про застосування строку позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності, на застосуванні якого наполягав відповідач. Так, ОСОБА_4, укладаючи з банком кредитний договір від 16 листопада 2010 року, отримав платіжну картку з кінцевим строком її дії до грудня 2012 року, то перебіг строку позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а саме 31 грудня 2012 року, однак з позовом до суду позивач звернувся у березні 2016 року, а отже пропустив трирічний строк позовної давності на звернення з позовом до суду.

Доводи касаційної скарги про отримання заявником нової картки у 2014 році не підтверджені належними та допустимими доказами, отже суди вірно встановили обставини справи щодо початку перебігу строку позовної давності.

Судом першої інстанції, повно і всебічно з'ясовано обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, надані сторонами докази, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд перевірив законність і обґрунтованість встановлених місцевим судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини.

Отже, місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.