Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Ткачука О.С., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача та стягнення коштів за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 3 серпня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 12 червня 2012 року між нею та публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі -

ПАТ КБ "ПриватБанк") було укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) "Копілка" терміном на 12 місяців в гривнях, відповідно до умов якого вона внесла на депозит 25 000 грн до 12 червня 2013 року. Після закінчення терміну його дії банк не виконав свої зобов'язання та не повернув їй депозитні кошти та відсотки.

Ураховуючи наведене, просила стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" депозитні кошти в розмірі 25 000 грн, 12 000 грн - 16 % за користування коштами; 1 500 грн - 3 % річних, а всього 38 500 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозит) "Копілка" від 12 червня 2012 року в розмірі 25 000 грн, відсотки за користування коштами в сумі 12 000 грн, 1 500 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості та витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн, всього 38 800 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 3 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Аналіз ст. 1059 ЦК України, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 (z1256-03) , Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) , Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528 (z0790-11) дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Встановивши відсутність письмових доказів на підтвердження укладення договору банківського вкладу між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк" та ощадної книжки чи іншого документа, що підтверджує внесення грошових коштів, апеляційний суд прийшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду узгоджується з правовою позицією викладеній у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1286цс16, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Черкаської області від 3 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.