Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,

Ситнік О.М., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року,

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося в суду із позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У липні 2016 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про зупинення провадження у вищевказаній справі до розгляду Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області цивільної справи № 175/2235/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Укрсоцбанк" про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року заяву ОСОБА_3 задоволено.

Постановлено призупинити провадження у цивільній справі № 175/1863/16-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння до прийняття рішення у цивільній справі № 175/2235/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Укрсоцбанк" про зобов'язання вчинити певні дії на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року змінено в частині правового обґрунтування зупинення провадження у справі.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про зупинення провадження у цій справі до розгляду Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області цивільної справи № 175/2235/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Укрсоцбанк" про зобов'язання вчинити певні дії.

При цьому суд керувався п. 4 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, згідно з яким суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Змінюючи ухвалу суду першої інстанції у частині правового обґрунтування зупинення провадження у справі, апеляційний суд виходив із наявності підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, згідно з яким суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зокрема, апеляційний суд виходив із того, що у провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 175/2235/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Укрсоцбанк" про зобов'язання вчинити певні дії, предметом розгляду якої є зобов'язання банку виконати умови договору оренди житла щодо викупу позивачем ОСОБА_3 житлового будинку, який є предметом розгляду у цій справі (№ 175/1863/16-ц) за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння. У зв'язку з цим апеляційний суд вважав, що в зазначеній справі буде вирішено питання щодо законного власника спірного житлового будинку, яке матиме важливе значення при розгляді цієї справи за позовом банку.

Однак погодитися з такими висновками не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду ( постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) ).

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є, зокрема, своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Проте суд першої інстанції, із висновком якого частково погодився й апеляційний суд, не врахував вимоги ст. 157 ЦПК України про те, що справа повинна бути розглянута судом протягом розумного строку та ухвалою від 04 липня 2016 року зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, враховуючи, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали суд згідно зі ст. 157 ЦПК України вже повинен був розглянути справу по суті заявлених вимог, адже до суду з цим позовом ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося у травні 2016 року.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 6-923цс15.

За таких обставин у силу положень ст. 342 ЦПК України постановлені у справі ухвали судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.