Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Євграфової Є.П.,

Іваненко Ю.Г., Кафідової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаною заявою, мотивуючи тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2010 року задоволено заяву

ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2009 року та видано виконавчий лист № 6-1564/2010 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь заявника кредитної заборгованості в розмірі 2 546 987,19 грн, а також третейського збору в розмірі 25 500 грн.

23 грудня 2010 року державним виконавцем Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 27046061 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Проте, рішенням апеляційного суду Одеської області від 8 вересня 2014 року визнано припиненою з 3 жовтня 2008 року поруку ОСОБА_3 за виконання ОСОБА_4 зобов'язань перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором від 28 січня 2008 року.

Вважав, що в силу відсутності його обов'язку як поручителя перед ПАТ "Укрсоцбанк" на момент ухвалення рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2009 року та на момент видачі виконавчого листа з примусового його виконання, останній має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року, заяву задоволено.

Визнано виконавчий лист № 6-1564/2010, виданий Дніпровським районним судом м. Києва від 23 грудня 2010 року за ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2010 року про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 572 487,19 грн і третейського збору в сумі 25 500 грн.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить скасувати постановлені у справі ухвали, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що у поручителя на момент ухвалення зазначеного рішення третейського суду та на момент видачі виконавчого листа з його примусового виконання, був відсутній будь-який обов'язок перед ПАТ "Укрсоцбанк" щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 28 січня 2008 року, у зв'язку з визнанням договору поруки припиненою.

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, що 28 січня 2008 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_4 було укладено генеральний договір кредитування, згідно якого останній отримав разовий кредит в сумі 297 000 доларів США зі сплатою 13,5% річних.

Виконання умов генерального договору кредитування забезпечено договором поруки від 28 січня 2008 року, укладеним між банком, поручителем ОСОБА_3 та позичальником ОСОБА_3.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 жовтня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь банку кредитну заборгованість за вказаним договором в сумі 2 546 987,19 грн, а також третейський збір в розмірі 25 500 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2010 року задоволено заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання зазначеного вище рішення третейського суду та видано виконавчий лист № 6-1564/2010.

23 грудня 2010 року державним виконавцем Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 8 вересня 2014 року, яке залишене без змін судом касаційної інстанції, визнано припиненою з 3 жовтня 2008 року поруку ОСОБА_3 за виконання ОСОБА_4 зобов'язань перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором від 28 січня 2008 року.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначені ч. 4 ст. 369 ЦПК України. Ними є: видання виконавчого листа помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; інші причини.

Встановивши, що обов'язок боржника як поручителя відсутній, у зв'язку з припиненням поруки, починаючи з 3 жовтня 2008 року, у той час як рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, ухвалено 21 жовтня 2009 року, суд прийшов правильного висновку, що вказаний обов'язок припинений з інших підстав.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних ухвал.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки під час розгляду справи судами не були порушені норми процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновків суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції згідно п.1 ч.1 ст. 342 ЦПК України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.