ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2017 року м. Київ К/800/17635/13
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації
на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 24 вересня 2012 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року
у справі № 2-а/2703/1149/2012
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації
про скасування рішення, -
встановив:
У травні 2012 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним рішення комісії Севастопольської міської державної адміністрації від 24 квітня 2012 року про віднесення його до третьої категорії як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, а також зобов'язати відповідача віднести його до другої категорії учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 24 вересня 2012 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї в частині віднесення ОСОБА_1, який брав участь у підземних випробуваннях ядерної зброї до 3 категорії осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом № 4 від 24 квітня 2012 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником інших ядерних аварій (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 09 липня 2003 року.
Відповідно до листа № 1314 від 16 жовтня 1997 року військової частини 51105, направленого на адресу Головного конструктора ДКВ "Южное" вбачається, що визначення: "є безпосереднім учасником випробувань ядерної зброї в умовах позаштатної радіаційної ситуації", "приймав безпосередню участь в ядерних випробуваннях (ядерних променевих дослідах) та є учасником ліквідації наслідків аварії" є рівноцінними. Пред'явники довідок з такими формулюваннями є безпосередніми учасниками ядерних випробувань в умовах позаштатних ситуацій.
За змістом довідки № 448/16/3850 від 16 липня 2003 року, виданої Військовою частиною 31600, ОСОБА_1 у 1987 році приймав безпосередню участь в підземних випробувань ядерної зброї на Новоземельському полігоні в умовах позаштатної радіаційної ситуації.
Військовою частиною 31600 направлено лист № 448/10/5898 від 30.08.2004 року на адресу Головного управління праці та соціального захисту населення з відомостями про те, що позаштатною радіаційною ситуацією є підземний ядерний вибух неповного камуфлету - вибух повної внутрішньої дії з позаштатної ситуацією, який супроводжується раннім та напірним динамічним попаданням в атмосферу продуктів вибуху в гази та парообразної фази, обумовленим випадком порушення нормального процесу проведення випробувань або не передбаченим проектом його наслідків, які могли привести або привели до променів людей вище встановлених норм, або до матеріального збитку.
Зі змісту протоколу № 4 від 24 квітня 2012 року вбачається, що Комісією зі спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї було прийнято рішення, відповідно до якого на підставі документів, які знаходяться у особових справах громадян (відповідно до списку), які брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї вирішено віднести їх до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до списку громадян, які брали участь в інших ядерних аваріях позивач значиться під № 59.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з такого.
Так, відповідно до частини 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796), громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992 року (674-92-п)
було затверджено Порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 674).
Пунктом 1 Порядку № 674 (674-92-п)
передбачено, що Порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадян, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або 3 категорій, встановлених статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з пунктом 2 Порядку № 674 (674-92-п)
громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, відносяться: до категорії 1 - інваліди з числа учасників ліквідації ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; до категорії 2 - учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин і учасники військових навчань із застосуванням такої зброї та ліквідації наслідків ядерних аварій; до категорії 3 - особи, які складали ядерні заряди і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились при охороні ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1).
Особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії на підставі довідки, що підтверджує їх участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, виданої відповідною військовою частиною або Центральним військовим архівом Співдружності Незалежних Держав (пункт 4 Порядку № 674 (674-92-п)
).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 674 (674-92-п)
спірні питання встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї розглядаються комісіями при Раді Міністрів Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях на підставі письмових підтверджень осіб, які брали участь у ліквідації тих же ядерних аварій, у тих же випробуваннях, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Розпорядженням № 1083-р від 30 серпня 2011 року (rsv1083-11)
Севастопольською міською державною адміністрацією було утворено Комісію із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Також, цим же розпорядженням було затверджено положення про Комісію із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї
Пунктом 12 Положення про комісію передбачено, що рішення Комісії є підставою для видачі громадянам у встановленому законодавством порядку посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії а також вилучення такого посвідчення в разі встановлення Комісією відсутності достатніх доказів для підтвердження факту участі у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї при виникненні спірних питань по справам громадян, яким уже встановлено статус.
При цьому, як вірно встановлено судами та підтверджуться матеріалами справи, ОСОБА_1 у 1987 році приймав безпосередню участь в підземних випробуваннях ядерної зброї на Новоземельському полігоні в умовах позаштатної радіаційної ситуації та відповідно до Порядку № 674 (674-92-п)
з урахуванням листа Військової частини 51105 № 1314 від 16.10.1997 року відноситься до 2 категорії громадян, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанції про те, що рішення про віднесення ОСОБА_1, як такого, що брав участь у підземних випробуваннях ядерної зброї до 3-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом № 4 від 24 квітня 2012 року, прийнято відповідачем необґрунтовано та з перевищенням наданих йому повноважень.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації відхилити.
Постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 24 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Головуючий
Судді
|
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
М.Г. Кобилянський
|