Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року

у справі № 2а-1217/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пільгову пенсію, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Лутугинському районі Луганської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії УПФ України в Лутугинському районі Луганської області;

- зобов'язати перерахувати позивачу пенсію на пільгових умовах по списку № 1 (шахтарі) за віком з дня досягнення пенсійного віку з 29 серпні 2007 року із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 22 жовтня 1983 року по 26 травня 1984 року в Прибайкальському гірничому цеху Карагандинського ШСУ БАМ - учнем та підземним електрослюсарем по списку № 1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суд апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 22 жовтня 1983 року по 26 травня 1984 року ОСОБА_1 працював учнем підземного електрослюсаря в Прибайкальському гірничому цеху, що підтверджується трудовою книжкою, архівною довідкою про наявність відомостей та архівною довідкою м. Караганда, згідно з якою позивача 22 жовтня 1983 року переведено учнем підземного електрослюсаря на ділянку ствола № 2; з 26 листопада 1983 року надано 4 розряд підземного електрослюсаря; 26 травня 1984 року - позивача звільнено з посади підземного електрослюсаря 4 розряду по переведенню до тунельного отряду № 19.

Спірним у даній справі є можливість зарахування періоду роботи позивача з 22 жовтня 1983 року по 26 травня 1984 року до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за списком № 1 (шахтарі).

Відповідно до вимог статей 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" однією з умов призначення пенсії на пільгових умовах є зайнятість працівника повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року (637-93-п) , у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи що зараховуються до спеціального стажу, професій або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або номери, з якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що ні в трудовій книжці, ні в архівній довідці не зазначено відомостей про те, що позивач в період з 22 жовтня 1983 року по 26 травня 1984 року безпосередньо був зайнятий повний робочий день на підземних роботах.

Згідно довідки, яка уточнює особливий характер роботи, від 18 квітня 2006 року № 1993 зайнятість позивача повний робочий день під землею підтверджена тільки з 26 травня 1984 року по 06 серпня 1986 року.

З огляду на відсутність доказів роботи позивача повний робочий день під землею за період з 22 жовтня 1983 року по 26 травня 1984 року, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності дій УПФ України в Лутугинському районі Луганської області.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .