Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Ткачука О.С., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк", треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Інна Олександрівна, товариство з обмеженою відповідальністю "Академічна клініка", про визнання припиненим договору іпотеки, припиненим право на вимогу за договором іпотеки та виключення записів з реєстру, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що за умовами договору іпотеки від 11 серпня 2010 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - ПАТ "АКБ "Київ") та ОСОБА_6, останній виступав майновим поручителем ТОВ "Академічна клініка" за генеральною угодою про здійснення кредитування від 11 серпня 2010 року та в рамках цієї угоди договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року. Предметом іпотеки є нежитлова будівля, з прибудовами, яка знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 773,2 кв. м та земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля з прибудовами, загальною площею 0,0503 га, яка знаходиться за вказаною адресою для комерційних потреб. ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавець ОСОБА_6 помер. 16 березня 2012 року позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 Зазначала, що ПАТ "АКБ "Київ" належним чином було повідомлено про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавця ОСОБА_6, проте не пред'явило вимог до неї, як спадкоємця, в установлений ст. 1281 ЦК України строк, що є підставою для визнання припиненими зобов'язань за договором іпотеки.

Ураховуючи наведене, просила визнати припиненим договір іпотеки від 11 серпня 2010 року, укладений між ПАТ "АКБ "Київ" та ОСОБА_6, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи від 11 серпня 2010 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 9 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять yсі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою i у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений ст. 1219 ЦК України, отже зобов'язання за договором іпотеки входять до складу спадщини.

За змістом ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців вiд дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно вiд настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав i не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року вiд настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено підстави припинення іпотеки, однак такої підстави, як смерть iпотекодавця, положення зазначеної норми не містять.

За положеннями ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки вiд iпотекодавця до іншої особи, у тому числі впорядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус iпотекодавця i має всі його права i несе всі його обов'язки за iпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Аналізуючи вищезазначені цивiльно-правовi норми слід дійти висновку про те, що правила ст. 1281 ЦК України регулюють порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов'язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок припинення зобов'язань за іпотечним договором.

У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_6 був іпотекодавцем за договором іпотеки за зобов'язаннями ТОВ "Академічна клініка" за генеральною угодою про здійснення кредитування від 11 серпня 2010 року та в рамках цієї угоди договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року. У зв'язку з його смертю відкрилася спадщина, яку прийняла позивач ОСОБА_4, перебравши на себе обов'язки iпотекодавця в межах вартості предмета іпотеки.

6 листопада 2012 року ПАТ АКБ "Київ", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", звернулося до Першої вінницької державної нотаріальної контори з заявою, у якій просило довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, що отримане у спадщину майно перебуває в іпотеці банку та у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитними договорами, банк має право задовольнити свої вимоги в межах вартості предмета іпотеки.

За викладених обставин, суд прийшов до правильного правового висновку, що банк не пропустив установлений законом строк пред'явлення вимоги до спадкоємця.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.