Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прокурора Оболонського району м. Києва Андрющенка Олега Олександровича

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року

у справі № 2а/2370/4884/11

за позовом ОСОБА_2

до Прокурора Оболонського району м. Києва Андрющенка Олега Олександровича

про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокурора Оболонського району м. Києва Андрющенка О.О., в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення прокурора Оболонського району м. Києва Андрущенка О.О. № 30-299пр-10 від 08 травня 2012 року та зобов'язано повторно розглянути заяви ОСОБА_2 про вчинення корупційних дій від 09 серпня 2010 року, від 15 вересня 2010 року щодо ненадання відповіді ВДАІ Оболонського району м. Києва на інформаційний запит від 13 липня 2010 року та надати позивачу письмову відповідь в строки та порядку передбачені положеннями чинного законодавства.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, прокурор Оболонського району м. Києва Андрющенко О.О., подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 липня 2011 року позивач направив до ВДАІ Оболонського району м. Києва інформаційний запит в порядку передбаченому положеннями Закону України "Про інформацію" (2657-12) в якому просив надати відповідь про дії посадових осіб Державтоінспекції щодо подій, які стались 04 травня 2010 року.

09 серпня 2010 року у зв'язку із ненаданням ВДАІ Оболонського району м. Києва повідомлення про те чи буде задоволений інформаційний запит, позивач звернувся до прокуратури Оболонського району м. Києва із заявою про вчинення корупційних дій посадовими особами ВДАІ Оболонського району м. Києва та просив провести перевірку та встановити посадову особу ВДАІ Оболонського району м. Києва, яка порушила вимоги статті 33 Закону України "Про інформацію"; скласти відносно цієї посадової особи протокол про адміністративне правопорушення за порушення пункту "г" частини першої статті 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією"; направити зазначений протокол про адміністративне правопорушення до суду; письмово повідомити позивача про результати розгляду даної заяви та вчиненні прокуратурою дії на виконання даної заяви, забезпечивши позивачу конституційне право на оскарження дій прокуратури. Аналогічна заява була подані і 15 вересня 2010 року.

Заступником прокурора Оболонського району м. Києва листами від 17 вересня 2010 року № 2339-з/4504вих. та від 23 вересня 2010 року № 2479-3/45843вих. повідомлено позивача про відсутність порушень чинного законодавства посадовими особами ДАІ з обслуговування адміністративної території Оболонського району м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2012 pоку, визнано протиправними дії ВДАІ Оболонського району м. Києва щодо порушень терміну вивчення запиту позивача на предмет можливості його задоволення, визнано протиправною бездіяльність ВДАІ Оболонського району м. Києва щодо ненадання відповіді на запит від 13 липня 2010 pоку, зобов'язано розглянути запит від 13 липня 2010 року та письмово повідомити позивача про результати його розгляду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2012 року визнано протиправними відповіді заступника прокурора Оболонського районну м. Києва від 17 вересня 2010 року № 2339-з/4504вих та від 23 вересня 2010 року № 2479-3/45843вих.

08 травня 2012 року, на виконання вимог постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2012 року, відповідачем направлено позивачу лист № 30-299пр-10, в якому міститься інформація щодо повторного розгляду звернень позивача від 09 серпня 2010 року та 15 вересня 2010 pоку, зокрема, зазначається, що заходи прокурорського реагування не вживались, оскільки закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені положеннями статті 38 КУпАП, та відсутній сам факт корупційного діяння, в розумінні положень статтей 1 та 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Згідно пункту 6.10 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Генеральною прокуратурою України № 9гн від 21 червня 2011 року, при відмові в задоволенні звернень відповідь має бути мотивованою і зрозумілою.

Пунктом 1.2 наказу Генеральної прокуратури України "Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України" № 9гн від 21 червня 2011 року, при здійсненні перевірок за зверненнями забезпечити повне, об'єктивне та якісне вирішення кожного викладеного доводу, надавати юридично грамотну, обґрунтовану та мотивовану відповідь з посиланням на законодавчі акти.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що з оспорюваного листа від 08 травня 2012 року № 30-299пр-10 не вбачається з яких саме підстав було відмовлено у вчиненні прокурорського реагування, а саме: чи у зв'язку із відсутністю протиправних дій в розумінні положень Закону України "Про боротьбу з корупцією" (356/95-ВР) та положеннями КУпАП (80731-10) , чи в зв'язку із тим, що протиправні дії таки були вчинені, однак закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо необґрунтованості та незрозумілості оспорюваної відповіді прокуратури Оболонського району м. Києва від 08 травня 2012 року № 30-299пр-10.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Прокурора Оболонського району м. Києва Андрющенка Олега Олександровича відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .