810/6553/14 - 13.07.2017 Прийняття - Юридический Харьков плюс

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Юришева Павла Леонідовича та тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Євлампієва Олексія Андрійовича про визнання протиправними дій, за касаційною скаргою Руднєвої Олени Миколаївни, - представника відповідачів Юришева Павла Леонідовича та Євлампієва Олексія Андрійовича, на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, -

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Юришева П.Л. та тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Євлампієва О.А. щодо оформлення, підписання та направлення запитів від 5 вересня 2014 року № 18/9-1553 і від 25 вересня 2014 року № 18/9-1697.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Юришева П.Л. щодо оформлення, підписання та направлення запиту від 5 вересня 2014 року № 18/9-1553. Визнано протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Євлампієва О.А. щодо оформлення, підписання та направлення запиту від 25 вересня 2014 року № 18/9-1697.

У касаційній скарзі представник відповідачів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 5 вересня 2014 року начальником Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Юришевим П.Л. на адресу головного лікаря Білоцерківської міської лікарні № 2 було направлено запит № 18/9-1553, у якому зазначено, що у зв'язку з службовою необхідністю, на підставі статті 11 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (який був чинним на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 565-XII (565-12) ), прошу Вас надати на нашу адресу відомості щодо знаходження у ввіреному Вам медичному закладі на лікуванні громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 1 квітня 2014 року по теперішній час.

25 вересня 2014 року на адресу головного лікаря Білоцерківської міської лікарні № 2 був направлений запит № 18/9-1697 тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Євлампієва О.А., у якому зазначено, що у зв'язку із службовою необхідністю, на підставі статті 11 Закону № 565-XII, прошу повідомити про те, чи звертався за медичною допомогою до ввіреного Вам медичного закладу і перебував на лікуванні в період з 17 вересня 2014 року по теперішній час оперуповноважений в ОВС УВБ в Київській області ОСОБА_4 Якщо звертався і перебував на лікуванні, то просимо повідомити чи по закінченню лікування йому видавався листок тимчасової непрацездатності.

На момент звернення відповідачів до Білоцерківської міської лікарні № 2 ОСОБА_4 працював оперуповноваженим в ОВС УВБ в Київській області.

Вказуючи на протиправність дій відповідачів, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, користуючись наданими їм законом повноваженнями, просили надати їм відомості, що не мають ніякого відношення до виконання функцій та завдань, покладених на них законодавством, чим допустили перевищення службових повноважень. Відповідачі діяли не у спосіб, який передбачений законодавством, зокрема статтею 11 Закону № 565-XII, та не в межах своїх повноважень, які передбачені Конституцією та законами України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Так, відповідно до частини 3 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, чинній на час розгляду апеляційної скарги у цій справі; далі - Закон № 2453-VІ (2453-17) ) у судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу. Персональний склад суду для розгляду конкретної справи визначається автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних заяв, клопотань та скарг.

Згідно з частиною 3 статті - 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною 3 статті 15-1 цього Кодексу.

Отже, за змістом зазначених норм права законодавець передбачив можливість заміни судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду шляхом проведення такої заміни автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

У матеріалах справи міститься довідка про автоматичний розподіл цієї справи між суддями Київського апеляційного адміністративного суду, в якій визначено суддю-доповідача та склад колегії суддів. Водночас склад колегії суддів апеляційного суду, яка постановила 4 березня 2015 року оскаржувану ухвалу, відмінний від складу, визначеного вказаною довідкою, проте матеріали справи не містять документів щодо заміни судді Епель О.В. на суддю Аліменка В.О.

За таких обставин ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, під час якого слід з'ясувати порядок дотримання апеляційним судом вимог статті 15 Закону № 2453-VІ (у редакції, чинній на час розгляду апеляційної скарги) та статті - 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України при заміні судді зі складу колегії суддів на іншого суддю суду апеляційної інстанції для розгляду цієї справи за зазначеною апеляційною скаргою.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Руднєвої Олени Миколаївни, - представника відповідачів Юришева Павла Леонідовича та Євлампієва Олексія Андрійовича - задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Юришева Павла Леонідовича та тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України Євлампієва Олексія Андрійовича про визнання протиправними дій - направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.