Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: секретар Мотовилівськослобідської сільської ради Фастівського району Київської області Омельченко Ніна Андріївна, П'ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6, про встановлення нікчемності заповіту, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив встановити нікчемність заповіту складеного 27 лютого 2015 року від імені ОСОБА_8, посвідченого секретарем Мотовилівськослобідської сільської ради Фастівського району Київської області Омельченко Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 48.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, який є батьком ОСОБА_3 Позивач вказує про те, що 29 серпня 2015 року він разом із сестрою - ОСОБА_6 подали до П'ятої Київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька та дізнались про наявність заповіту, за яким їх батько на випадок смерті все своє майно заповів ОСОБА_4

ОСОБА_3 вважає, що зазначений заповіт складений з порушенням вимог щодо форми та посвідчення заповіту, що відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України є підставою для визнання його нікчемним.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржуваний заповіт відповідає формі його складання та зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 27 лютого 2015 року ОСОБА_8 склав заповіт, за яким на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_4 все майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право.

Заповіт посвідчений секретарем Мотовилівськослобідської сільської ради Фастівського району Київської області Омельченко Н.А. та внесений у реєстр за № 48, із зазначенням місця і часу його складання та особисто підписаний заповідачем (а.с.101).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_8, який разом зі своєю сестрою ОСОБА_6 (як спадкоємці за законом) звернулися 29 серпня 2015 року до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті їх батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України, зокрема, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 ЦК України.

Статтею 1251 ЦК України передбачено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Статтею 37 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, посвідчують заповіти (крім секретних).

Відповідно до рішення Мотовилівськослобідської сільської ради Фастівського району Київської області від 19 листопада 2010 року на секретаря виконавчого комітету Мотовилівськослобідської сільської ради Омельченко H.A. покладено обов'язки щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до відання виконавчого комітету сільської ради (а.с. 48).

Приймаючи до уваги вищевказане, є обґрунтованими доводи суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки оспорений заповіт відповідає формі його складання та зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства України, а посилання скаржника щодо того, що у заповіті відсутня інформація про те, що його було надрукована секретарем сільської ради у приміщенні сільської ради та про те, що він був прочитаний секретарем не свідчать про його нікчемність, враховуючи те, що він підписаний особисто заповідачем та відповідав волевиявленню померлого.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_3 позовних вимог.

Також слід зазначити, що посилання скаржника на хворобу батька, через яку останній приймав ліки, що могли б впливати на розуміння хворим своїх дій та відмова районного суду у здійсненні допиту у якості свідка Омельченко Н.А., були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та їм надана належна правова оцінка щодо презумпції договору, зокрема заповіту, який з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України, недійсним не визнавався.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій дотримано вимоги чинного законодавства та цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовано обставини справи та надана їм належна оцінка, а наведені у касаційній скарзі недоліки при розгляді справи не впливають на суть ухваленого рішення і висновків суду не спростовують. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді касаційної інстанції не встановлено.

За таких обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не вбачає підстав для скасування ухвалених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, так як вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 337, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.