У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 23
лютого 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського
районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2006 року та
Апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2006
( rs377979 ) (rs377979)
року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
визнання частково недійсним договору дарування будинку, усунення
перешкод у користуванні і розпорядженні майном та відшкодування
моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись
на те, що його мати перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3
Після смерті матері у 1997 році ОСОБА_3. оформив спадщину на себе
і подарував будинок та земельну ділянку відповідачу.
Вважаючи такий договір незаконним та таким, що порушує його
права, просив його позов задовольнити.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від
16 жовтня 2006 року позов задоволено частково, укладений між
ОСОБА_3 і ОСОБА_2. договір дарування визнано недійсним в частині
дарування 1/2 частини будинку та земельної ділянки площею 300 кв.
м., постановлено стягнути з відповідача на користь позивача судові
витрати в сумі 1 524 грн., в задоволенні вимог про відшкодування
моральної шкоди відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня
2006 ( rs377979 ) (rs377979)
року вказане рішення суду першої інстанції в
частині визнання недійсним договору дарування 1/2 частини будинку
скасовано й ухвалено нове, яким вимоги ОСОБА_1. в цій частині
задоволено, договір дарування будинку визнано частково недійсним,
визнано за ОСОБА_1. право власності на 1/4 частину будинку, за
ОСОБА_2. - право власності на 3/4 частини будинку, постановлено
стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. судові витрати в сумі 762
грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без
змін.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на
невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне
застосування судами норм матеріального права і порушення норм
процесуального права та ставить питання про зміну судових рішень у
частині відмови в задоволенні його вимог про відшкодування
моральної шкоди й задоволення вказаних вимог.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід
відмовити з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з
того, що частково вказаний договір дарування не відповідає
вимогам цивільного законодавства і порушує права й законні
інтереси позивача.
Змінюючи розмір частини будинку, на який позивач має право як
спадкоємець, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після
смерті спадкодавця залишилася спадщина - 1/2 частина будинку, на
яку спадкоємці - ОСОБА_1 та ОСОБА_3., мали право в рівній мірі, а
тому позивач має право на спадкування 1/4 частини будинку.
Відмовляючи ва задоволенні вимог про відшкодування моральної
шкоди, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з
ним, виходили з того, що діями відповідача позивачу моральної
шкоди заподіяно не було.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність того
чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не
дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено
порушення норм процесуального або неправильне застосування норм
матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення
справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки
матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, у
разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній
доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи,
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у
справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору
дарування будинку, усунення перешкод у користуванні і
розпорядженні майном та відшкодування моральної шкоди за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду
Черкаської області від 16 жовтня 2006 року та Апеляційного суду
Черкаської області від 14 грудня 2006 ( rs377979 ) (rs377979)
року
відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України А.Г. Ярема