У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
                  21 лютого 2007 року    м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого  Григор'євої Л.I.,
     суддів:  Косенка В.Й.,     Гуменюка В.I.,
     Барсукової В.М.,   Данчука В.Г.,-
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
виконавчого комітету Феодосійської  міської  ради,  Феодосійського
міського управління освіти про  поновлення  на  роботі,  стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу,  заробітної  плати  за
час  чергової  відпустки,  допомоги  на   оздоровлення,   грошової
винагороди,  компенсації   за   порушення   строків   виплати   та
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня
2004 року,
                       в с т а н о в и л а:
     ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом  до  виконавчого  комітету
Феодосійської міської  ради,  Феодосійського  міського  управлінню
освіти про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу, заробітної плати за  час  чергової  відпустки,
допомоги на  оздоровлення,  грошової  винагороди,  компенсації  за
порушення  строків  виплати  та  відшкодування  моральної   шкоди,
обгрунтовуючи  свої  вимоги   тим,   що   працювала   вчителем   у
IНФОРМАЦIЯ_1. Наказом  від  15  вересня  2000  року  її  незаконно
звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        . Прогулу
вона не здійснила, оскільки не виходила на роботу з причини подачі
заяви про надання відпустки з наступним звільненням  у  зв'язку  з
виходом на пенсію за станом здоров'я. Просила  визнати  звільнення
незаконним,   зобов'язати   відповідача    змінити    формулювання
звільнення на ст. 38 КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
        ,  стягнути  середню
заробітну  плату  за   час   вимушеного   прогулу,   допомогу   на
оздоровлення, грошову винагороду, компенсації за порушення строків
виплати, компенсацію за невикористану відпустку та моральну  шкоду
в розмірі 5000 грн. Під час  судового  розгляду  уточнила  позовні
вимоги й просила поновити її на роботі,  стягнути  з  відповідачів
середню заробітну плату за час вимушеного  прогулу  з  28  вересня
2000 року, оплату відпустки за 1999-2000 роки за період з 3 серпня
2000 року до 27 вересня 2000 року тривалістю  56 календарних  днів
у сумі 310 грн. 61 коп., допомогу на  оздоровлення  за   1999-2000
роки в сумі 135 грн. 20 коп., грошову винагороду за 1999-2000 роки
у розмірі 97 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку  з
порушенням   строків   їх   виплати,   компенсацію   допомоги   на
оздоровлення за 1997-1998 роки та 1998-1999 роки в сумі  203  грн.
58 коп., 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
     Справа розглядалась судами неодноразово.
     Рішенням Феодосійського міського суду  Автономної  Республіки
Крим від  29 березня 2004 року позовні вимоги  ОСОБА_1  задоволено
частково.  Постановлено  поновити  на  роботі  ОСОБА_1  на  посаді
вчителя IНФОРМАЦIЯ_1 з 3 серпня 2000 року. Стягнуто з  виконавчого
комітету Феодосійської міської ради на користь  ОСОБА_1  заробітну
плату за час вимушено прогулу в  розмірі  4560  грн.,  матеріальну
допомогу на оздоровлення за період 1999 - 2000 роки в розмірі  104
грн., оплату за чергову відпустку за період  роботи  1999  -  2000
роки в розмірі 215 грн. 58 коп., всього 4879 грн. 58 коп. і   5000
грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 9879 грн. 58  коп.
шляхом перерахування  зазначеної  суми  з  розрахункового  рахунку
міського  бюджету,  розпорядником  якого  є   виконавчий   комітет
Феодосійського міської ради, на розрахунковий  рахунок  управління
освіти виконавчого комітету Феодосійської міської ради з наступним
стягненням зазначеної суми на користь  ОСОБА_1   В  іншій  частині
позовних вимог відмовлено.
     Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  21
грудня 2004 року рішення Феодосійського міського  суду  Автономної
Республіки Крим від 29 березня 2004 року скасовано та постановлено
нове  рішення,  яким  у   задоволенні   позовних   вимог   ОСОБА_1
відмовлено.
     Не погодившись з зазначеним судовим рішенням суду апеляційної
інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на
неправильне  застосування  судом  норм  матеріального   права   та
порушення норм процесуального права,  просить  оскаржуване  судове
рішення  скасувати  та  залишити  в  силі  рішення  Феодосійського
міського суду Автономної Республіки  Крим  від  29  березня   2004
року.
     Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з таких підстав.
     Скасовуючи рішення Феодосійського  міського  суду  Автономної
Республіки Крим від 29 березня 2004 року та відмовляючи  позивачці
в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що  ОСОБА_1
пропущено строк, передбачений ст. 233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
          для
звернення до суду, без поважних причин.
     Крім того, позивачка заяву про надання чергової відпустки  та
послідуючого звільнення не писала.
     Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнена з роботи
наказом НОМЕР_1 за п.4 ст. 40 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
          за  прогул
без поважних причин.
     Iз позовом до суду звернулася 7 серпня  2001  року,  тобто  з
пропуском строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        .
     Iз копією наказу та трудовою книжкою ознайомилась 19  вересня
2002 року та отримала ксерокопію. Від отримання наказу та трудової
книжки відмовилася.
     З огляду на викладене  апеляційний  суд  правомірно  скасував
рішенням суду першої інстанції та ухвалив нове рішення.
     Установлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судове
рішення   ухвалено   з   додержанням   норм    матеріального    та
процесуального права.
     Наведені  в  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.
     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
     Оскільки доводи касаційної  скарги  та  матеріали  справи  не
дають підстав для висновку про порушення судом норм  матеріального
або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування
постановленого судом апеляційної інстанції рішення, колегія суддів
вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
     Згідно зі ст. 337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
     Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
     Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  21
грудня 2004 року залишити без зміни.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий    Л.I. Григор'єва
 
     Судді:  В.Й. Косенко
 
     В.М. Барсукова 
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук