У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Шабуніна В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві
справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Центрально-Міському районні м.
Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за
касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Центрально-Міському районні м.
Горлівки Донецької області на рішення Центрально-Міського
районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 грудня 2005
року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 березня
2006 року,
в с т а н о в и л а:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької
області звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою
на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки
Донецької області від 21.12.2005 р., залишене без змін ухвалою
Апеляційного суду Донецької області від 6.03.2006 р., яким позов
задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1
20000 грн. моральної шкоди.
В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилається на
неправильне застосування судами норм матеріального права та
порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить
питання про скасування судових рішень та направлення справи на
новий розгляд.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду
судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов та визначаючи розмір грошової
суми у відшкодування моральної шкоди, місцевий суд виходив з
фактичних обставин справи, характеру й глибини фізичних та
душевних страждань позивача, істотності вимушених змін у його
життєвих стосунках та додаткових зусиль, необхідних для
організації життя позивача, а також з того, що на спірні
правовідносини поширюється дія ст.ст. 21 та 28 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Апеляційний суд обгрунтовано погодився з висновками
місцевого суду та залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті
ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судами норм
матеріального та процесуального права, а також відсутні
передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підстави для
обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Центрально-Міському районні м.
Горлівки Донецької області відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки
Донецької області від 21 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного
суду Донецької області від 6 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
Я.М. Романюк
В.М. Шабунін