У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі:
Головуючого: Яреми А.Г.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна
Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
житлово-будівельного кооперативу №316 "Дніпроспецсталь-20" до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, виконкому Запорізької міської ради про визнання
незаконно проживаючими та виселення разом з неповнолітніми дітьми
без надання іншого жилого приміщення,
в с т а н о в и л а :
У вересні 1999 року ЖБК №316 "Дніпроспецсталь-20" звернувся
до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, виконкому Запорізької
міської ради про визнання незаконно проживаючими та виселення
сім'ї IНФОРМАЦIЯ_1 разом з неповнолітніми дітьми без надання
іншого жилого приміщення, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 заселився у
1996 році у квартиру АДРЕСА_1 за договором оренди, який 7 квітня
1999 року судом визнаний недійсним, а міськвиконком своїм рішенням
безпідставно вивів спірну квартиру з житлового фонду ЖБК-316
"Дніпроспецсталь-20", перевів за собою право власності, а потім
надав квартиру відповідачам.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня
2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
Запорізької області від 4 квітня 2006 року, позов задоволено.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 і
ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
У своїх касаційних скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_2, заступник
прокурора Запорізької області та прокурор Ленінського району м.
Запоріжжя просять скасувати судові рішення і справу направити на
новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права. При
цьому заступник прокурора Запорізької області просить направити
справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають
задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги і виселяючи відповідачів з
квартири без надання іншого жилого приміщення, суди виходили із
того, що оскільки договір оренди спірного не житлового на той час
приміщення, укладений 1 травня 1996 року між головою ЖБК-316
"Дніпроспецсталь-20" та ОСОБА_1 рішенням Ленінського районного
суду м. Запоріжжя від 7 квітня 1999 року визнано недійсним, згідно
із свідоцтвом право власності на весь будинок по АДРЕСА_1 визнано
за ЖБК-316 "Дніпроспецсталь-20", то наявність у відповідачів
ордеру від 18 листопада 2002 року і свідоцтва про право власності
від 3 січня 2003 року на спірне приміщення не можуть братись до
уваги. При цьому суд вважав, що після ухвалення судом рішення від
7 квітня 1999 року про визнання договору оренди недійсним відпали
правові підстави для зайняття спірного приміщення і відповідачі
повинні були повернути його власнику. В основу рішення суду були
покладені постанова Запорізького апеляційного господарського суду
від 27 лютого 2004 року про визнання рішення виконкому
Запорізької міської ради НОМЕР_1 про перевід квартири АДРЕСА_1 у
комунальну власність недійсним, технічний паспорт, виданий 5 липня
2005 року БТI, який підтверджував право власності на спірне
приміщення за позивачем та був виданий на підставі рішення
Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2005 року про
примусове погашення державної реєстрації права власності на
нерухоме майно за сім'єю IНФОРМАЦIЯ_1.
Проте такі висновки зроблено без всебічного і повного
з'ясування всіх обставин справи, а добутим доказам не дано
належної оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, кооперативний будинок
АДРЕСА_1 було введено в експлуатацію у 1989 році і заселено. Але
оскільки будинок було введено з порушенням технічних і санітарних
норм, виконком Запорізької міської ради рішенням від 18 грудня
1990 року визнав квартири IНФОРМАЦIЯ_2 даного будинку непридатними
для використання в якості житлових. В подальшому на підставі
рішення виконкому жильцям цих квартир були надані інші квартири в
ЖБК "Монтажник-4", куди були переведені і пайові внески з ЖБК-316
"Дніпроспецсталь-20". Звільнені квартири надавались ЖБК-316
"Дніпроспецсталь-20" в оренду. Такий договір оренди було укладено
з ОСОБА_1 у 1996 році.
Рішенням Запорізького міськвиконкому від 28 жовтня 1999 року
за ЖБК-316 "Дніпроспецсталь-20" було визнано право власності на
жилий будинок АДРЕСА_1. Цим же рішенням було вирішено оформити за
ЖБК-316 ДСС-20 і право власності і на квартири, які раніше були
визнані нежилими. Проте рішенням виконкому від 26 лютого 2001 року
було скасовано пп.2 і 3.2 про оформлення права власності на нежилі
приміщення IНФОРМАЦIЯ_2 за ЖБК-316 ДСС-20, а рішенням
міськвиконкому від 3 вересня 2002 року було вирішено оформити
право комунальної власності на згадані приміщення, укласти угоду
на спільне володіння і пайову участь в управлінні будинком та
прибудинковою територією з ЖБК-316 "Дніпроспецсталь-20", відселити
мешканців згаданих квартир, а відділу з обліку і розподілу
житлової площі міської ради розподілити квартири у встановленому
порядку. На виконання рішення 24 вересня 2002 року Запорізькій
міській раді було видано свідоцтво про право власності на ці
квартири.
Хоч рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 7
квітня 1999 року і визнано недійсним договір оренди спірної
квартири, але відповідачі продовжували проживати у квартирі
НОМЕР_2. А 18 листопада 2002 року на підставі розпорядження
Ленінської районної державної адміністрації м. Запоріжжя про
надання житла інваліду I групи ОСОБА_5 для відселення сім'ї дочки
відповідачам IНФОРМАЦIЯ_1 була надана спірна квартира НОМЕР_2, про
що видано ордер виконкомом Запорізької міської ради. На підставі
розпорядження Ленінської райдержадміністрації м. Запоріжжя
квартиру було передано у спільну часткову власність відповідачам,
про що видано свідоцтво НОМЕР_3.
Як господарськими так і загальними судами неодноразово
розглядались спори між ЖБК-316 "Дніпроспецсталь-20", Запорізьким
міськвиконкомом і IНФОРМАЦIЯ_1 з приводу різних рішень виконкому
щодо статусу спірної квартири.
Проте, вирішуючи спір і виселяючи відповідачів з квартири без
надання іншого жилого приміщення, суд послався лише на норми
закону, які регулюють право власності, і не врахував, що
відповідачі поселились у квартиру не самовільно, а на підставі
ордеру, виданого у встановленому порядку. До того ж ні ордер ні
свідоцтво про право власності на квартиру за відповідачами не
визнані недійсними і не скасовані.
Крім того, при розгляді справи апеляційним судом не було
враховано, що 15 березня 2006 року Жовтневий районний суд м.
Запоріжжя після скасування попереднього рішення апеляційним судом
і закриття провадження у справі постановив ухвалу про поворот
виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30
червня 2005 року і зобов'язав погасити право власності ЖБК-316
"Дніпроспецсталь-20" на спірну квартиру та поновити реєстрацію
права власності на квартиру за сім'єю IНФОРМАЦIЯ_1. Відповідні дії
по реєстрації були проведені БТI 11 квітня 2006 року.
В ході розгляду справи апеляційним судом заявлялось
клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення апеляційним
господарським судом Запорізької області подання прокурора м.
Запоріжжя від 3 квітня 2006 року про перегляд за нововиявленими
обставинами постанови апеляційного господарського суду Запорізької
області від 27 лютого 2004 року у справі про визнання недійсним
рішення виконкому Запорізької міської ради НОМЕР_1. Проте суд
відхилив таке клопотання і розглянувши справу в апеляційному
порядку, залишив рішення суду першої інстанції без зміни, хоч в
подальшому подання прокурора про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами було задоволено господарським судом.
Постановою Запорізького господарського апеляційного суду від
4 серпня 2006 року скасовано за нововиявленими обставинами
постанову Запорізького господарського апеляційного суду від 27
лютого 2004 року в частині задоволення апеляційної скарги ЖБК №316
"Дніпроспецсталь-20", а рішення господарського суду Запорізької
області від 17 березня 2003 року про відмову у визнанні недійсними
рішення виконкому Запорізької міської ради НОМЕР_1 "Про
оформлення права комунальної власності на квартири IНФОРМАЦIЯ_2 в
будинку АДРЕСА_1" залишено без зміни. Здійснено також поворот
виконання постанови Запорізького господарського апеляційного суду
від 27 лютого 2004 року.
Переглянувши судове рішення за нововиявленими обставинами,
апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що на час
зарахування спірних квартир до комунальної власності ЖБК №316
"Дніпроспецсталь-20" не був власником цих квартир.
За таких порушень норм матеріального і процесуального права
судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 343, 344 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, заступника прокурора
Запорізької області, прокурора Ленінського району м. Запоріжжя
задовольнити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 4
квітня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.I.
Сенін Ю.Л.