128/2248/15-ц Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП - 22.03.2017 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 1 ЛТД", треті особи: ОСОБА_5, приватне акціонерне товариство "Український страховий дім" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргоюОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 27 травня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 1 ЛТД" (далі - ТОВ "АТП1ЛТД"), треті особи: ОСОБА_5, приватне акціонерне товариство "Український страховий дім" (далі - ПрАТ "Український страховий дім") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначала, що 18 листопада 2014 року близько 21:30 год. на автодорозі Житомир - Могилів-Подільський у вантажному автомобілі "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1, із напівпричепом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак НОМЕР_2,, який належить ТОВ "АТП1ЛТД", під керуванням водія ОСОБА_5, відокремилось заднє перше ліве колесо напівпричепа, яке в подальшому викотилось на смугу зустрічного руху та зіткнулось з автомобілем марки "Mazda" 6 SDA", державний номерний знак НОМЕР_3, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_7, в якому позивач ОСОБА_3 знаходилась в якості пасажира.

У позові зазначено, що ОСОБА_5 своїми діями грубо порушив ПДР України (1306-2001-п) , однак постановою слідчого кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 закрито за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. В результаті ДПТ ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тому після ДПТ вона перебувала в лікарні на стаціонарному лікуванні і на лікування нею було витрачено 683 грн 26 коп., а також їй заподіяна моральна шкода, яка виражається в перенесених нею моральних, фізичних та психологічних стражданнях, яку вона оцінила в розмірі 15 000 грн, тому позивач ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на її користь 15 000 грн моральної шкоди, 683 грн 26 коп. матеріальної шкоди, а також 3 000 грн витрат, пов'язаних з наданням послуг юридичної допомоги на досудовому слідстві.

Позивач ОСОБА_4 зазначала, що належний їй автомобіль "Mazda" 6 SDA в результаті ДТП був пошкоджений і згідно з висновком товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку даного автомобіля становила 191 035 грн 54 коп. Крім того, витрати на перевезення автомобіля становлять 1 500 грн, витрати за збереження автомобіля на спецштрафплощадці 153 грн, транспортні послуги, пов'язані з перевезенням автомобіля із спецштрафплощадки додому - 400 грн, а тому просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в загальній сумі 193 088 грн 54 коп., 15 000 грн моральної шкоди, що полягає в перенесених нею душевних стражданнях, які вона зазнала внаслідок пошкодження автомобіля, побутових незручностей, а також 3 000 грн витрат, пов'язаних з наданням послуг юридичної допомоги на досудовому слідстві.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення на її користь витрат на лікування в розмірі 683 грн 26 коп., залишено без розгляду, відповідно до поданої нею заяви.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Автотранспортне підприємство 1 ЛТД" на користь ОСОБА_3 5 000 грн моральної шкоди та 500 грн за надання правової допомоги, а всього 5 500 грн.

Стягнуто з ТОВ "Автотранспортне підприємство 1 ЛТД" на користь ОСОБА_4 191 035 грн 54 коп. матеріальної шкоди, 5 000 грн моральної шкоди та 500 грн за надання правової допомоги, а всього 196 535 гр 54 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 27 травня 2016 року заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Судами встановлено, що 18 листопада 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_5, який керуючи транспортним засобом марки "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1, із напівпричепом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак НОМЕР_2, у якого відокремилось заднє перше ліве колесо напівпричепа, яке в подальшому внаслідок дії інтерном сили викотилося на смугу зустрічного руху автомобілів та зіткнулось з автомобілем марки "Mazda" 6, під керуванням ОСОБА_7, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, шийного відділу хребта, вегето-судинної дистонії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2015 року водія ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

13 березня 2015 року постановою слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до наданого позивачем висновку експерта від 06 січня 2015 року № 2062/14-21 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, призначеної і проведеної на підставі постанови слідчого Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 04 грудня 2014 року в межах кримінального провадження № 12014020100001578, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля "Mazda" 6 склала 257 615 грн 65 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля "Mazda" 6 у відповідності до п. 8.2 Методики склала 191 035 грн 54 коп.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки "Renault" АЕ 420 сідловий тягач - Е державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, відповідно.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП, при цьому вимога обґрунтована належністю джерела підвищеної небезпеки ТОВ "АТП1 ЛТД" і тим, що шкоду завдано працівником ТОВ "АТП1 ЛТД" при здійсненні своїх трудових обов'язків.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_5 станом на 18 листопада 2014 року в трудових відносинах із даним підприємством не перебував, що підтверджено листом ТОВ "АТП1 ЛТД" від 24 травня 2016 року № 6 та копією трудової книжки, згідно з якою ОСОБА_5 09 жовтня 2014 року звільнений з роботи у ТОВ "АТП1 ЛТД" за власним бажанням.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення, оскільки покладення на ТОВ "АТП1 ЛТД" обов'язку з відшкодування матеріальної шкоди є передчасним, враховуючи, що ОСОБА_5 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди у трудових відносинах з підприємством не перебував.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції на стадії розгляду справи позбавлений права залучити до участі у справі сторону, зокрема співвідповідача, внаслідок чого ухвалив рішення на підставі заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, при ухваленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, таке рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 27 травня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.