554/14955/14-ц Про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні - 22.03.2017 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецької Ірини Павлівни, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності та виключення частки майна із складу спадкового майна,

зустрічним позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_12 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецької Ірини Павлівни, орган опіки та піклування виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_13, приватне підприємство "МІНІМАКСІ", про поділ спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_12 про визнання права власності на частку спадкового майна та його поділ,

зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_13, ОСОБА_6, приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_12, приватне підприємство "МІНІМАКСІ", про розподіл спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно,

зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_13, приватне підприємство "МІНІМАКСІ", про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні,

зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_13, приватне підприємство "МІНІМАКСІ", про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні,

зустрічним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_13, приватне підприємство "МІНІМАКСІ", про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні,

зустрічним позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_13, приватне підприємство "МІНІМАКСІ", про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні,

за касаційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_5, яка діє через представника ОСОБА_14, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності та виключення частки майна із складу спадкового майна.

Також до суду у 2015 році були подані зустрічні позови ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 червня 2016 року позов ОСОБА_4, зустрічні позови ОСОБА_4 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 задоволено, зустрічні позови ОСОБА_6 і ОСОБА_5 задоволено частково.

Встановлено факт створення (придбання) майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету, спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 і ОСОБА_15, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з травня місяця 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті ОСОБА_15

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини наступного майна:

- квартири АДРЕСА_1, вартістю 200 тис. грн.;

- всієї вартості майна приватного підприємства "Мінімаксі", що обліковується на балансі указаного підприємства, балансовою вартістю 17 986 000 грн;

- житлового будинку по АДРЕСА_2, вартістю 140 тис. грн;

- житлового будинку по АДРЕСА_3 вартістю 150 тис. грн;

- житлового будинку по АДРЕСА_4 вартістю 150 тис. грн;

- 1/6 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_5 та земельної ділянки площею 0,1 га за цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га за указаною адресою, що становить 1/12 частини;

- прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири в будинку АДРЕСА_6 вартістю 700 тис. грн;

- мотоцикла НОМЕР_1, вартістю 150 тис. грн;

- причепу-фургону житлового, модель ТЕ 450Р2, 1994 року випуску, р.н. НОМЕР_2, вартістю 10 тис. грн;

- причепу для перевезення човнів, модель 8904.5502, 2008 року випуску, р.н. НОМЕР_3, вартістю 15 тис. грн;

- причепу до легкового автомобіля для перевезення човнів, модель 8902.3601, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_4, вартістю 15 тис. грн.;

- вкладу у розмірі 170 тис. грн в ПАТ "Полтавабанк" згідно з договором від 03 лютого 2014 року № 009-04-902, яке є об'єктом права спільної сумісної власності, загальною вартістю 1/2 частини у розмірі 9 908 000 грн, виключивши вказану 1/2 частини майна зі складу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15

Визнано за ОСОБА_12 право власності у порядку спадкування за першою чергою за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_15 на 1/6 частини майна приватного підприємства "МІНІМАКСІ" та на 1/6 частини прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири у будинку АДРЕСА_6

Визнано за ОСОБА_5 право власності у порядку спадкування за першою чергою за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 рідного сина ОСОБА_15 на 1/6 частини майна приватного підприємства "МІНІМАКСІ" та на 1/6 частини прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири у будинку АДРЕСА_6

У задоволенні решти вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності у порядку спадкування за першою чергою за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_15 на 1/6 частини майна приватного підприємства "МІНІМАКСІ" та на 1/6 частини прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири у будинку АДРЕСА_6

У задоволенні решти вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_5

Визнано за ОСОБА_9 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_5

Визнано за ОСОБА_10 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_5

Визнано за ОСОБА_11 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_5

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційних скаргах ОСОБА_6, ОСОБА_13 та представник ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішенні залишити без змін.

У частині 2 ст. 17 Закону України "Про власність", що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність на підставі Закону від 27 квітня 2007 року, визначено, що майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 25 грудня 2013 року в справі № 6-135цс13, майно набуте до 01 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 (v0007700-08) роз'яснено, що розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно з ст. 368 ЦК України, спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст. 74 СК України, який набув чинності 01 січня 2004 року, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених судами обставин справи, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшли правильного висновку про необхідність встановлення факту створення (придбання) ОСОБА_4 і ОСОБА_15 спільного майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету починаючи з травня 2000 року та спільного проживання однією сім'єю як чоловіка і жінки, що не перебувають у шлюбі між собою, або у будь-якому іншому шлюбі, починаючи з 01 січня 2004 року, який відповідає вимогам закону, обставинам справи та узгоджується з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України в постановах від 25 грудня 2013 року в справі № 6-135цс13 та від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2710цс15.

При цьому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що допущена місцевим судом у абзаці 10 резолютивної частини рішення явна описка про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 і ОСОБА_15 у період з травня 2000 року, а не з 01 січня 2004 року, не є підставою для скасування рішення та може бути виправлена у порядку ст. 219 ЦПК України.

Крім того, визначивши частку ОСОБА_4 в спільній сумісній власності та виключивши цю частку зі складу спадкового майна, суди обґрунтовано відмовили у задоволенні вимог інших спадкоємців про поділ спадкового майна, оскільки нотаріус на підставі ст. 42 Закону України "Про нотаріат" зупинив видачу свідоцтва про право на спадщину до вирішення цієї справи судом, а тому спадкоємці не позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в установленому законом порядку.