Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання дій неправомірними та відновлення становища, яке існувало до порушення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 03 березня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") із позовом про визнання дій неправомірними та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Зазначав, що 29 січня 2014 року між ним та банком був укладений договір про надання споживчого кредиту. Погашення кредитної заборгованості він зобов'язався здійснювати щомісячно не пізніше 29 числа кожного місяця шляхом зарахування суми грошових коштів у розмірі 122 грн відповідно до графіку платежів. Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань 15 серпня 2014 року він уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір про надання банківської послуги за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості (чергового платежу) автоматично за допомогою електронної програми до 27 кожного місяця у сумі 119 грн, а саме: за допомогою послуги сервіс "Календар платежів" з функціоналом "Автоплатіж" в Інтернет-банкінгу mуDЕLТА. Відповідно до ч. 3 умов договору він надав банку доручення в порядку договірного списання списувати на користь банку з будь-якого рахунку, відкритого або того, що буде відкритий на його ім'я у банку, грошові кошти для погашення заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору, в порядку, передбаченому у правилах.

Відповідач 03 березня 2015 року договірні зобов'язання не виконав і кошти у сумі 119 грн до 27 лютого 2015 року на погашення кредиту не перерахував, за невнесення щомісячного платежу нарахував йому штраф у розмірі 250 грн.

Посилаючись на викладені обставини та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_6 просив визнати дії банку ПАТ "Дельта Банк" незаконними, відновити становище, яке існувало до порушення, зобов'язавши банк скасувати штрафні санкції.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 03 березня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано дії ПАТ "Дельта Банк" щодо нарахування штрафних санкцій ОСОБА_6 незаконними, зобов'язано банк скасувати штрафні санкції, нараховані ОСОБА_6 за кредитним договором від 29 січня 2014 року з березня 2015 року.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 29 січня 2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір про надання споживчого кредиту. Погашення кредитної заборгованості позичальник зобов'язався здійснювати щомісячно не пізніше 29 числа кожного місяця шляхом зарахування суми грошових коштів у розмірі 122 грн відповідно до графіку платежів. Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань 15 серпня 2014 року він уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір про надання банківської послуги за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості (чергового платежу) автоматично за допомогою електронної програми до 27 кожного місяця у сумі 119 грн, а саме: за допомогою послуги сервіс "Календар платежів" з функціоналом "Автоплатіж" в Інтернет-банкінгу mуDЕLТА. Відповідно до ч. 3 умов договору він надав банку доручення в порядку договірного списання списувати на користь банку з будь-якого рахунку, відкритого або того, що буде відкритий на його ім'я у банку, грошові кошти для погашення заборгованості, що вникла на підставі кредитногого договору, в порядку передбаченому у правилах.

Задовольняючи позов, суди виходили із того, що відповідно до договору від 05 серпня 2014 року про надання банківських послуг за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості за кредитним договором до 27 кожного місяця у сумі 119 грн банк зобов'язався перераховувати кошти позивача на погашення кредитних зобов'язань, проте 03 березня 2015 року дій на виконання свого обов'язку не вчинив, що призвело до порушення прав ОСОБА_6 Суди дійшли висновку про те, що заборгованість за кредитним договором виникла з вини банку, а не у зв'язку з простроченням ОСОБА_6, тому нарахування штрафних санкцій банком відбулось неправомірно.

Суди вирішили справу із порушенням вимог процесуального закону та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі постанови Правління Національного Банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про внесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". З 05 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк".

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

На момент ухвалення рішення судом першої інстанції у ПАТ "Дельта Банк" вже було розпочато процедуру ліквідації. Таким чином, суди зобов'язали скасувати штрафні санкції банк, в якому на дату ухвалення судового рішення повноваження органів управління припинилися, а банківська діяльність завершилася; залишили поза увагою зміст положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , ч. 1 ст. 48 якого зокрема визначено, що повноваження органів управління банку з дня початку процедури ліквідації банку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду.

З урахуванням викладеного, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції згідно ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 03 березня 2016 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.