Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Іваненко Ю.Г., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року,

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 14 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк") та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 2632/0808/45-027, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 164 000 доларів США зі сплатою 11,9 % річних строком до 14 серпня 2038 року.

14 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 2632/0808/45-027-Р-1, згідно з яким останній поручився перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником ВАТ "Сведбанк", та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконувала, утворилася кредитна заборгованість.

ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027 у розмірі 3 765 131 грн 67 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 3 489 544 грн 06 коп., заборгованість за відсотками - 241 734 грн 40 коп., пеня - 32 761 грн 84 коп., 3 % від простроченої заборгованості за кредитом - 63 грн 90 коп., 3 % від простроченої заборгованості за відсотками - 1 027 грн 47 коп.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 765 131 грн 67 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6,, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 14 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 2632/0808/45-027, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 164 000 доларів США зі сплатою 11,9 % річних строком до 14 серпня 2038 року (а. с. 614).

Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору, починаючи з 10 жовтня 2008 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.2 цього договору, шляхом здійснення фіксованих платежів у розмірі 1 674,31 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця та у день закінчення кредитного договору. До настання терміну вказаного в абзаці першому цього підпункту п. 3.1 позичальник сплачує фактично нараховані відсотки за період користування кредитом не пізніше 10 числа наступного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту. Згідно з п. 8.1 договору, за порушення терміну сплати ануїтетних платежів за цим договором позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в тому числі день погашення простроченої заборгованості. У випадку часткової сплати суми ануїтетного платежу пеня нараховується на його несплачену частину. Пунктом 9.1 договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов'язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, зазначеного у п. 2.1 цього договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п. 3.1, 3.3 цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому п. п. 9.2, 9.3 цього договору.

ОСОБА_4 факт отримання кредиту не заперечувала.

14 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 2632/0808/45-027-Р-1, згідно з яким останній поручився перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027 (а. с. 15, 16).

25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ "Сведбанк" передав (відступив) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінило ПАТ "Сведбанк" як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ "Сведбанк" до ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги від боржників - повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Згідно з додатком № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги до позивача перейшло право вимоги і за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027 (а. с. 3036, 137145а).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором станом на 27 липня 2015 року за кредитним договором склала 3 765 131 грн 67 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 3 489 544 грн 06 коп., заборгованість за відсотками - 241 734 грн 40 коп., пеня - 32 761 грн 84 коп., 3 % від простроченої заборгованості за кредитом - 63 грн 90 коп., 3 % від простроченої заборгованості за відсотками - 1 027 грн 47 коп. (а. с. 23).

Зазначений розрахунок у встановленому законом порядку відповідачами не спростовано, свого розрахунку заборгованості ними не надано.

Не спростовано відповідачами і наявні у матеріалах справи докази про перехід до ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027, оскільки позивач надав суду фотокопії кредитного договору і договору поруки.

Таким чином, суди обґрунтовано задовольнили позов банку. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої й апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.