Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Євграфової Є.П., Кузнєцова В.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та дружину,

за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року,

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та дружину.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 05 вересня 1998 року між сторонами укладено шлюб, який розірвано рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 27 липня 2016 року.

За час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з батьком, та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом із матір'ю.

Вказувала, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання сина, не приділяє йому уваги, не піклується про інтелектуальний та фізичний розвиток дитини, не підтримує з ним родинних стосунків, не цікавиться здоров'ям, не надає майнової допомоги на утримання.

ОСОБА_7 має захворювання серця, яке потребує постійного обстеження та лікування.

Зазначала, що ОСОБА_5 є працездатною людиною, офіційно зареєстрований як фізична особа-підприємець та має достатній щорічний дохід, а тому вважає, що він має можливість сплачувати аліменти на користь сина в розмірі 7 000 грн.

Крім того, ОСОБА_4 зазначала, що має право на утримання до досягнення дитиною шести років відповідно до ст. 84 СК України в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому в 2016 році для працездатних осіб 1 450 грн.

Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просила стягнути із ОСОБА_5 на її користь аліменти на сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 7 000 грн щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, а також кошти на її утримання в розмірі 1 450 грн, щомісячно і до досягнення дитиною шестирічного віку.

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 05 вересня 1998 року між сторонами укладено шлюб, який розірвано рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 27 липня 2016 року.

За час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з батьком та знаходиться на повному його утриманні, та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом із матір'ю.

Вказував, що ОСОБА_4 з травня 2016 року добровільно майнової допомоги на утримання доньки не надає, не піклується про неї, не цікавиться її життям.

На підставі зазначеного ОСОБА_5 просив стягнути із ОСОБА_4 на його користь аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн щомісячно з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом із матір'ю, у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн, починаючи з 14 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 кошти на її утримання в розмірі 1 450 грн щомісячно, починаючи з 14 червня 2016 року і до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на неповнолітню дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із батьком, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн щомісячно, починаючи з 29 липня 2016 оку і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 09 лютого

2016 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року змінено в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_6 із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 визначивши їх в розмірі 600 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_7, встановивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 7 000 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня звернення до суду із позовною заявою, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню із

ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 2 000 грн, врахував обставини передбачені ст. 182 СК України, розмір доходів ОСОБА_5, проживання разом з ним неповнолітньої доньки та стан здоров'я сина.

Судами встановлено, що 05 вересня 1998 року між сторонами укладено шлюб, який розірвано рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 27 липня 2016 року.

За час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з батьком, та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом із матір'ю.

ОСОБА_5 є приватним підприємцем, займається вирощуванням сільськогосподарських культур, зазначений вид підприємницької діяльності носить сезонний характер, діяльність та дохід має залежність від природно-кліматичних факторів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки СК України (2947-14) передбачає обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. При цьому судами враховано обставини передбачені ст. 182 СК України, розмір доходів ОСОБА_5, проживання разом з ним неповнолітньої доньки та стан здоров'я сина.

При цьому, суд апеляційної інстанції, вірно зазначив про те, що інші обставини, на які посилається позивач за своєю правовою природою є додатковими витратами, що у разі спору про стягнення додаткових витрат на дитину (ч. 2 ст. 185 СК України), позивач не позбавлений права пред'явити такий позов, оскільки в позовній заяві, ОСОБА_4 не ставила питання про стягнення додаткових витрат на дитину.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 2 000 грн, тому що судові рішення в цій частині законні та обґрунтовані.

В іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції не перевіряються.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від

09 листопада 2016 року в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 2 000 грн, в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та дружину за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.