Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - ОСОБА_5, про стягнення коштів за договором дарування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернуся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 17 лютого 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") був укладений договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку, за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, у відповідності до п.1.2. якого відповідач відкрив позивачеві поточний рахунок у доларах США. Згідно нотаріального посвідченого договору дарування валютних цінностей (грошових коштів) від 17 лютого 2015 року ОСОБА_5 подарувала йому частину коштів, які знаходилися на поточному рахунку у розмірі 3 000 доларів США. За умовами п. 4 договору дарування право власності на подаровані за цим договором валютні цінності у обдарованого виникає з моменту підписання даного договору та його нотаріального посвідчення. 18 лютого ОСОБА_4 звернувся з заявою, у якій просив перерахувати з поточного рахунку, відкритого ОСОБА_5 валютні кошти у сумі 3 000 доларів США на рахунок, який відкритий на ім'я позивача у ПАТ "Дельта Банк". Заяву аналогічного змісту на було направлено ОСОБА_5 Проте отримали лише формальну відповідь.

Ураховуючи наведене, просив зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" перерахувати з поточного рахунку ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, що еквівалентно 80 574,34 грн, але не більше суми, що знаходиться на рахунку, у відповідності до договору дарування валютних цінностей (грошових коштів) від 17 лютого 2015 року на поточний рахунок ОСОБА_4; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з одночасним включенням його до вказаного переліку; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_4 кошти за договором банківського вкладу в сумі 3 000 доларів США, що еквівалентно на час введення тимчасової адміністрації 80 574,34 грн, але не більше суми, що знаходиться на рахунку, відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 9 серпня 2012 року (z1548-12) .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2016 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" перерахувати з поточного рахунку ОСОБА_5, який відкрито 29 січня 2014 року згідно договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів кошти у ПАТ "Дельта Банк" грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, що еквівалентно 80 574,34 грн, але не більше суми, що знаходиться на рахунку, у відповідності до договору дарування валютних цінностей (грошових коштів) від 17 лютого 2015 року, посвідченого Кочергою Г.Г. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, який зареєстровано в реєстрі за №134 на поточний рахунок 2, який відкрито згідно договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів 17 січня 2015 року у ПАТ "Дельта Банк". У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі ухвали, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди на підставі наданих сторонами доказів, яким дали оцінку відповідно до ст. 212 ЦПК, встановили фактичні обставини справи та прийшли до вірного висновку про те, що відповідачем порушено право позивача на розпорядження грошовими коштами, які розміщені на рахунку позивача відкритому у ПАТ "Дельта Банк". Суд вірно зазначив, що після початку процедури ліквідації можуть бути задоволені лише в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вимоги позивача заявлені після початку процедури ліквідації можуть бути задоволені лише в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і застосуванню підлягає спеціальний Закон, а саме ст. 36 вказаного закону, якою передбачені наслідки запровадження тимчасової адміністрації банку.

Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.