Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Демяносова М.В.,

Іваненко Ю.Г.,

Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Еверест" в основі засновника ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Альфа Страхування" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою Приватного підприємства "Еверест" на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2016 року,

У жовтні 2015 року Приватне підприємство "Еверест" в основі засновника ОСОБА_4 звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що сталася дорожньо-транспортна пригода у вчиненні якої ОСОБА_5 визнано винним за ст. 124 КпАП України.

У результаті ДТП автомобіль позивача зазнав значних механічних ушкоджень, що згідно з висновком експерта-товарознавця від 10 травня 2015 року становить 22 667,83 грн.

Через пошкодження автомобіля, який використовувався у виробничій діяльності, згідно укладеного договору оренди та неможливості його використання після дорожньо-транспортної пригоди, позивач змушений був орендувати інший автомобіль та нести відповідні витрати.

Всього позивачем було витрачено на оренду автомобіля для роботи 24 тис. грн.

За оренду пошкодженого автомобіля його власнику підприємством було сплачені 21 600 грн.

ОСОБА_5, як власник транспортного засобу застрахував свою цивільну відповідальність у ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування", яка повідомила позивача про згоду страхового відшкодування в сумі 6 989,76 грн.

Власник автомобіля, переданого в оренду ПП "Еверест", на пропозицію страхової компанії не погодився та вимагає повернути автомобіль у стані, який був на момент передачі його в оренду.

Позивач просив стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" в межах ліміту відповідальності на користь ПП "Еверест" грошові кошти в сумі 49 490 грн, з яких: 22 667,83 грн - відшкодування завданої матеріальної шкоди на ремонт орендованого автомобіля; 600 грн - витрати, понесені з визначенням вартості матеріального збитку завданого орендованому автомобілю; 21 600 грн - витрати за оренду пошкодженого автомобіля та 4 622,17 грн - частина витрат, затрачених на оренду автомобіля для роботи замість пошкодженого; стягнути з ОСОБА_5 на спричинену та не відшкодовану страховою компанією шкоду у розмірі 24 105,83 грн, а саме: 19 377,83 грн - витрати підприємства по оренді для роботи автомобіля замість пошкодженого; 510 грн франшизи та 3 тис. грн витрати за надання юридичної допомоги.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року позов ПП "Еверест" в основі засновника ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" в межах ліміту відповідальності на користь ПП "Еверест" грошові кошти в сумі 49 490 грн, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП "Еверест" спричинену та не відшкодовану страховою компанією шкоду у розмірі 24 105,83 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2016 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ПП "Еверест" 19 377,83 грн витрат підприємства по оренді для роботи автомобіля замість пошкодженого, 3 тис. грн витрат на правову допомогу та 1 218 грн судового збору скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП "Еверест" 587 грн витрат на правову допомогу та 42 грн судового збору.

У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2016 року рішення Івано-Франківського міського суду від 17 лютого 2016 року в частині стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" в межах ліміту відповідальності на користь ПП "Еверест" грошові кошти в сумі 49 490 грн, а саме: 22 667,83 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди на ремонт орендованого автомобіля; 600 грн витрат, понесених за визначення вартості матеріальної шкоди транспортному засобу; 21 600 грн - оренда пошкодженого автомобіля та 4 622,17 грн -частина витрат за оренду автомобіля для роботи замість пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді скасовано, провадження у справі у даній частині позову закрито.

У касаційній скарзі ПП "Еверест" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частинами першою і другою статті 15 ЦПК України визначено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) господарському суду підвідомчі справи між юридичними особами у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконання господарських договорів.

Установлено, що ПП "Еверест" в особі засновника ОСОБА_4 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ПрАТ СК "Альфа Страхування" про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-77цс16.

Отже постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ПП "Еверест" в особі засновника ОСОБА_4 заявлених до ПрАТ СК "Альфа Страхування", оскільки спір між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при її постановленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Еверест" відхилити, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.