Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Ситнік О.М., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 року,

В лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову зазначив, що 27 січня 2016 року уклав з відповідачем договір фінансового лізингу № 003347, відповідно до умов якого лізингодавець взяв на себе зобов'язання придбати автомобіль "Renault Duster", вартістю 347 973 грн у власність та передати йому у користування на строк та на умовах, передбачених договором.

Під час попередніх переговорів представник відповідача ввів його в оману щодо умов виконання договірних зобов'язань, не надав йому повну та достовірну інформацію про умови укладеного договору та додатків до нього. Зокрема, йому було повідомлено про необхідність внесення передоплати за автомобіль в розмірі 20% від вартості автомобіля - 40 000 грн, яку він сплатив того ж дня - 27 січня 2016 року та його запевнили, що при отриманні обраного автомобіля, він сплатить залишок вартості автомобіля - 127000 грн, а договір буде приведений у відповідність до характеристик придбаного автомобіля шляхом перепідписання. Однак, згодом він дізнався, що сплачені ним кошти є адміністративним платежем, а не частковою оплатою вартості транспортного засобу. Крім того, відповідач включив до договірних умов під виглядом лізингових платежів, умови, не передбачені переліком, встановленим ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та не пов'язані із користуванням предметом лізингу, чим вийшов за межі, передбачені законом для діяльності з фінансового лізингу. У спірному договорі та у додатку 2 до нього відсутня обов'язкова істотна умова щодо предмета договору фінансового лізингу у тому обсязі, як того вимагає закон, а саме предметом договору є транспортний засіб "Renault Duster", модифікація - expression в комплектації з бензиновим двигуном об'ємом 1,6 куб.см з механічною коробкою передач, приводом 4х2, вартістю 347 973 грн та не визначені технічні індивідуальні ознаки цього транспортного засобу: рік випуску, продавець, тощо.

Розрахунок вартості лізингових платежів залежить від курсових коливань долару США по відношенню до гривні, а тому умови спірного договору про оплату курсової різниці, як додаткової винагороди є такими, що суперечать чинному законодавству і є недійсними.

Крім того, вважає, що умови договору фінансового лізингу, передбачені п. 8.1, 8.3, 12.1, несправедливими в силу ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки всупереч принципу добросовісності наслідком цього договору є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Таким чином вважає, що наявні законні підстави для визнання недійсним договору фінансового лізингу.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 року позов задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" просить скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірний договір лізингу не відповідає вимогам цивільного законодавства; умови спірного договору є несправедливими по відношенню до споживача; спірний договір не містить всіх істотних умов щодо предмету лізингу.

Висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.