Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Таврійська міська рада м. Нова Каховка Херсонської області, про виділення частки в натурі із майна співвласників, визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Таврійська міська рада м. Нова Каховка Херсонської області, про поділ у натурі нерухомого майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою, припинення права спільної часткової власності, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 07 вересня 2016 року,

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй на праві спільної часткової власності належить 55/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 жовтня 1989 року. Інші 45/100 частини вказаного будинку належать ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті матері останнього. У зв'язку з цим просила виділити їй в натурі 55/100 частини житлового будинку АДРЕСА_7 та встановити порядок користування земельною ділянкою за зазначеною адресою.

Ухвалою суду від 08 вересня 2016 року у зв'язку зі смертю ОСОБА_7 залучено як правонаступника ОСОБА_5, яка звернулася до суду із зустрічним позовом про виділення їй в натурі 45/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою та припинення права спільної часткової власності на будинок.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2015 року позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Виділено їй у натурі 40/100 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 за існуючим порядком користування згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2014 року № 25, загальною площею 111,20 кв. м. Залишено в загальному користуванні сторін горище із організацією самостійних входів (по лінії поділу житлового будинку, над кімнатами, які виділені кожному із співвласників) як допоміжне приміщення: приміщення, призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування власників житлового будинку.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 430 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 за існуючим порядком користування згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2014 року № 25 (варіант № 2), за яким ОСОБА_4 виділено в користування земельну ділянку площею 218 кв. м, у тому числі в особисте користування - 218 кв. м.

Зобов'язано сторони провести перепланування спірного будинку, яке полягає в організації окремого входу до підвалу (під літ. "А1" підвал, у тому числі: літ. "Г" - вхід до підвалу; 1/2 П-1 - приміщення; 1/2 П-3 - приміщення; П-4 - приміщення, разом - 15,30 кв. м) зі сторони будинку, належного ОСОБА_4, для окремого користування нею підвальним приміщенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Припинено право спільної часткової власності між сторонами на житловий будинок із господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Виділено ОСОБА_5 в натурі 60/100 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 за існуючим порядком користування згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2014 року № 25, загальною площею 111,70 кв. м. Залишено в загальному користуванні сторін горище із організацією самостійних входів (по лінії поділу житлового будинку, над кімнатами, які виділені кожному із співвласників) як допоміжне приміщення: приміщення, призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування власників житлового будинку.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 430 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, за існуючим порядком користування згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2014 року № 25 (варіант № 2), за яким виділено ОСОБА_5 у користування земельну ділянку площею 212 кв. м, у тому числі в особисте користування - 212 кв. м.

Зобов'язано сторони провести перепланування спірного будинку, яке полягає в організації окремого входу до підвалу (під літ. "А1" - підвал, у тому числі: літ. "Г" - вхід до підвалу; 1/2 П-1 - приміщення; 1/2 П-3 - приміщення; П-4 - приміщення, разом - 15,30 кв. м) зі сторони будинку, належного ОСОБА_4, для окремого користування нею підвальним приміщенням.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 07 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провести перепланування будинку АДРЕСА_6 змінено, зазначивши про зобов'язання сторін у справі обладнати вхід до підвалу зі сторони будинку, належного ОСОБА_4, згідно із варіантом № 3 висновку № 97 додаткової будівельно-технічної експертизи від 25 травня 2016 року шляхом демонтування частини залізобетонного перекриття між підвалом літ. "А1" та господарчою прибудовою літ. "А1" та обладнанням люку. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, змінити рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування земельної ділянки та зобов'язання організації окремого входу до підвалу, ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2014 року № 25 з урахуванням розташування приміщень в жилому будинку, порядку користування приміщеннями, який вже склався між сторонами, запропонований єдиний існуючий варіант поділу житлового будинку з надвірними і господарськими спорудами.

Із вказаним висновком суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, вказавши, що такий варіант поділу житлового будинку та надвірних будівель та споруд сторонами не оспорюється і їх задовольняє.

Разом із тим апеляційний суд правильно керувався наступним.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Так, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення способу облаштування окремого входу до підвалу спірного будинку, з урахуванням обставин справи щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, з огляду на варіанти обладнання окремого входу до підвалу, запропоновані експертом у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 25 травня 2016 року № 97, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про обрання варіанту № 3 обладнання входу як такого, що максимально враховує права та охоронювані законом інтереси сторін у справі.

Ухвалюючи рішення у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212, 303, 304 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи про порушення норм процесуального права щодо витребування та оцінки доказів не призвели до неправильного вирішення справи і висновків судів не спростовують, крім того, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Отже, рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2015 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Херсонської області від 07 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.