Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевське автотранспортне підприємство 10967"

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року

у справі № 2а/1270/40/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевське автотранспортне підприємство 10967"

до Територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Луганській області, Начальника територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Луганській області

про скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -

ТОВ "Алчевське автотранспортне підприємство 10967" звернулося до суду з адміністративним позовом до ТУ ГАІ в Луганській області, начальника ТУ ГАІ в Луганській області, в якому просило скасувати постанову про застосування фінансових санкцій від 23 листопада 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ТОВ "Алчевське автотранспортне підприємство 10967", подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Алчевське автотранспортне підприємство 10967" зареєстровано в якості юридичної особи, видом діяльності якої, серед іншого, є діяльність автомобільного вантажного транспорту.

13 листопада 2011 року в ході проведення рейдової перевірки, здійсненої відповідно до завдання на перевірку від 11 листопада 2011 року № 089029, на посту ДАІ с. Михайлівка Луганської області державними інспекторами ТУ ГДІАТ в Луганській області перевірено транспортний засіб - самоскид Scania Р 114GA4X2NA, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_1, який надавав послуги з перевезення вантажу.

За результатами перевірки складено акт від 13 листопада 2011 року № 049825, відповідно до висновків якого виявлено порушення норм статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: при перевезенні вантажу у водія була відсутня індивідуальна контрольна книжка обліку робочого часу.

На підставі вказаного акту проведення перевірки, ТУ ГДІАТ в Луганській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 23 листопада 2011 року № 1328.

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (1567-2006-п) , під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до пунктів 25-26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення згідно із пунктом 27 зазначеного Порядку, розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведеної перевірки в порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у водія був відсутній документ, що необхідний для вантажних перевезень, а саме: індивідуальна контрольна книжка водія, тобто, було допущено порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів.

Разом з тим, відповідно до пункту 6.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв транспортних засобів, облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни, при цьому, водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (п.п.6.3 п.6 зазначеного Положення).

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено та не заперечувалось сторонами, що автомобілі Scania Р 114GA4X2NA обладнані тахографами, однак, під час проведення рейду на перевіряємому автомобілі тахограф не використовувався, а водієм була надана тахокарта, без зазначення дати, державного номеру автомобіля, прізвища водія та інших обов'язкових відомостей.

Відповідно до пункту "b" частини 1 статті 10 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 07 вересня 2005 року № 2819-IV "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення" (2819-15) , якщо нормальне й відповідне використання контрольного пристрою, встановленого на транспортному засобі, неможливе, то кожний член екіпажу від руки, використовуючи відповідні графічні позначки, вносить в бланк для записів дані, які відповідають його професійній діяльності й періодам відпочинку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій ТУ ГДІАТ в Луганській області в частині прийняття оспорюваної постанови від 23 листопада 2011 року № 1328.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевське автотранспортне підприємство 10967" відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .