Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Завгородньої І.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року,

У серпні 2015 року комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_4, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за:

- теплову енергію за період з грудня 2005 року по червень 2010 року у розмірі 8 702 грн 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 443 грн 18 коп., 3 % річних у розмірі 252 грн 32 коп., а всього - 10 397 грн 88 коп.;

- гаряче водопостачання за період з грудня 2005 року по червень 2010 року у розмірі 13 318 грн 47 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 650 грн 54 коп., 3 % річних у розмірі 659 грн 56 коп., а всього - 16 628 грн 57 коп.

На обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що з грудня 2005 року по червень 2010 року ОСОБА_4 належали на праві власності нежитлові приміщення першого поверху № 183-1 - 185-5, загальною площею 50,2 кв.м в літ. "А-9" будинку АДРЕСА_1, які обладнані системою централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Позивач зазначав, що ОСОБА_4, не уклавши договір на постачання теплової енергії, безпідставно отримував теплову енергію та гаряче водопостачання за рахунок КП "Харківські теплові мережі", які подавались у централізовану систему опалення будинку та водопостачання, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.

Посилаючись на те, що за кожен розрахунковий період (календарний місяць) ОСОБА_4 направлялися платіжні вимоги-доручення про сплату заборгованості, проте оплачені відповідачем не були, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку КП "Харківські теплові мережі" просило стягнути, задовольнивши позовні вимоги.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року апеляційну скаргу КП "Харківські теплові мережі" відхилено, рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 травня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі КП "Харківські теплові мережі", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з ч. 3 ст. 33-2 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, виходили з того, що ОСОБА_4 у період з 06 червня 2005 року по 22 червня 2010 року був власником приміщень, обладнаних системою централізованого опалення та гарячого водопостачання, і за період (з грудня 2005 року по червень 2010 року) бездоговірного користування якими виникла заборгованість, проте КП "Харківські теплові мережі" звернулось з позовом у серпні 2015 року, тобто поза межами строку позовної давності, визначеного нормами ЦК України (435-15) , про застосування якого відповідачем подана відповідна заява.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02 листопад а 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.