ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2017 року м. Київ К/9991/75647/12
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на постанову Київського районного суду міста Харкова від 11 червня 2012 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року
у справі № 2а-9567/11
за позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради
третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат
про визнання рішення про виключення зі списку на першочергове отримання житла незаконним та поновлення в списку, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат, в якому просила:
- визнати незаконним рішення Харківської міської ради від 13 липня 2011 року № 504 про зняття з обліку з пільгової черги "офіцерів запасу" вдови ветерана;
- зобов'язати Харківську міську раду поновити позивача в пільговій черзі "офіцерів запасу".
Постановою Київського районного суду міста Харкова від 11 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 31 липня 1967 року ОСОБА_3 проходив службу у військовій частині 14443. Наказом від 01 лютого 1993 року позивач звільнений зі служби за власним бажанням з правом носіння військової форми одягу, та виключений з особового складу військової частини.
Рішенням від 07 грудня 1993 року № 313-1 ОСОБА_3, як офіцер запасу, складом сім'ї 4 особи був прийнятий на квартирний облік за загальною чергою № 2990, та за пільговою чергою як офіцер запасу № 1860, на підставі посвідчення від 4 листопада 1992 року № 3-131, в якому зазначено, що він звільнений за власним бажанням.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06 липня 2010 року № 131-4, після смерті чоловіка, переоформлено квартирну справу на ОСОБА_1, складом сім'ї 3 особи (вона, та два сини), на загальну чергу та до списку першочерговиків "офіцерів запасу".
В подальшому, в результаті перевірки квартирної справи встановлено, що ОСОБА_3 не мав права на отримання посвідчення щодо пільгового забезпечення житлом, оскільки був звільнений у запас за власним бажанням, що було підставою для скасування рішення Київського РВК м. Харкова від 07 грудня 1993 року № 331-1 в частині прийняття на квартирну чергу за місцем проживання ОСОБА_3 за загальною чергою і по списку першочерговиків "офіцери запасу".
Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку із скороченням чисельності або штату, військовослужбовці забезпечуються жилою площею в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 19 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193 (v0193400-81)
, військовослужбовці надстрокової служби, прапорщики, мічмани і особи офіцерського складу, звільнені у запас або у відставку за станом здоров'я, досягнення віку або скорочення штатів забезпечуються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів житловою площею у першу чергу, але не пізніше чим в тримісячний термін з дня прибуття до місця проживання, вибраного з врахуванням існуючого порядку прописки.
Пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлутаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до пунктів 26-28 Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, виключення громадян зі списків, що користуються правом першочергового отримання житлових приміщень, якщо вони були безпідставно включені в ці списки у зв'язку із поданням відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 звільнений із військової служби за власним бажанням та виключений із списків особового стану військової частини 14 443, з 27 березня 1993 року. При цьому, на час звільнення ОСОБА_3 не досяг граничного віку, встановленого Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій Харківської міської ради в частині прийняття оспорюваного рішення від 13 липня 2011 року № 504 про зняття з обліку з пільгової черги "офіцерів запасу", оскільки правом позачергового одержання житла користуються військовослужбовці, які були звільнені в запас або відставку за віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.
Також, суди дійшли вірного висновку про те, що право на першочергове отримання житла згідно пункту 1 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і інших осіб та їх соціальних захист" стосується осіб, звільнених у запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Постанову Київського районного суду міста Харкова від 11 червня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Головуючий
Судді
|
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
М.Г. Кобилянський
|