У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Тітова Ю.Г.,
суддів: Патрюка М.В., Пшонки М.П.,
Панталієнка П.В., Прокопчука Ю.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної
шкоди,
в с т а н о в и л а:
У березні 1993 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним
позовом, мотивуючи його тим, що 25 вересня 2002 року по проспекту
Повітрофлотському в м. Києві з вини ОСОБА_2, який керував належним
ОСОБА_3 автомобілем "КАМАЗ - 5320", номерний знак НОМЕР_1,
трапилася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті
якої належний їй на праві власності автомобіль "DAEWOO Lanos",
номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження.
У зв'язку із цим позивачка просила стягнути з відповідачів
2502 грн. 21 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 8000 грн.
на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 грудня
2003 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
стягнуто 2917 грн. 62 коп. на відшкодування матеріальної шкоди,
1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 750 грн. 14 коп.
судових витрат, а всього 4667 грн. 76 коп. Зобов'язано ОСОБА_4.,
після відшкодування збитків ОСОБА_2, передати останньому
пошкоджені при ДТП задні дверці пошкодженого автомобіля. У
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну
скаргу, в якій просила зазначене рішення скасувати та ухвалити
нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь матеріальну
шкоду в розмірі 2917 грн. 62 коп., судові витрати в розмірі 741
грн. 64 коп., моральну шкоду в розмірі 8000 грн. та судові витрати
в розмірі 8 грн. 50 коп. Свої вимоги вона мотивувала тим, що
ОСОБА_2 фактично працював у ОСОБА_3, тобто перебував з ним у
трудових відносинах, тому відшкодування повинен здійснювати
ОСОБА_3 як власник автомобіля "КАМАЗ - 5320".
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2004 року
зазначене рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
2917 грн. 62 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 51 грн.
держмита й 440 грн. 64 коп. витрат на оплату експертизи та
покладення на ОСОБА_1 обов'язку передати ОСОБА_2 після
відшкодування збитків пошкоджені деталі автомобіля скасовано.
Зменшено розмір суми на оплату допомоги адвоката, що підлягає
стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, з 250 грн. до 150 грн. В
іншій частині вказане рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати
рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 грудня 2003
року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2004
року, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи,
прийшов до обгрунтованого висновку що шкода, заподіяна з вини
водія автомобіля "КАМАЗ - 5320" ОСОБА_2, підлягає відшкодуванню
винною особою, оскільки під час скоєння ДТП останній не знаходився
в трудових відносинах із ОСОБА_3 (а.с. 127), а керував автомобілем
на підставі договору оренди (а.с. 93, 94).
Суд апеляційної інстанції фактично підтвердив висновок суду
першої інстанції, але частково скасував рішення, мотивуючи тим, що
позивачка просила стягнути матеріальну шкоду тільки з ОСОБА_3
Між тим, як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 та її
заяви про уточнення позовних вимог, позивачка звернулася до суду з
позовом як до ОСОБА_2 так і до ОСОБА_3 й просила відшкодувати
спричинену їй шкоду з належного відповідача (а.с. 5, 6, 143).
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов
обгрунтованого висновку про покладення на ОСОБА_2 відповідальності
за відшкодування заподіяної ним шкоди та відмову в задоволенні
позовних вимог до ОСОБА_3
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та
обставинам справи й було скасоване судом апеляційної інстанції
помилково.
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає
скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2004 року
скасувати та залишити в силі рішення Святошинського районного суду
м. Києва від 24 грудня 2003 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Судді: М.В. Патрюк
П.В. Панталієнко
М.П. Пшонка
Ю.В. Прокопчук