Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Кузнєцова В.О., Євтушенко О.І., Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", треті особи: Незалежна профспілка працівників Іллічівського морського торговельного порту, профспілка робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту, спілка професіоналів докерів-механізаторів Іллічівського морського торговельного порту, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання наказів в частині переміщення та звільнення незаконними та їх скасування, за касаційною скаргою державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - ДП "ІМТП") про визнання наказів в частині переміщення та звільнення незаконними та їх скасування.

В обґрунтування позову посилалася на те, що з 13 травня 1986 року вона працювала на підприємстві, з 02 лютого 2015 року переведена на посаду ОСОБА_7 3-го терміналу порту.

Наказом № 234/0-11 від 27 квітня 2015 року позивач звільнена з посади ОСОБА_7 3-го терміналу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вважає, що її звільнення незаконне, оскільки відбулося без попередньої згоди відповідного органу Незалежної профспілки працівників порту, членом якої вона є.

В зв'язку з викладеним просила суд, поновити строк на оскарження наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 33 "Про переміщення працівників підприємства" та наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 46/0 про переміщення ОСОБА_4; визнати наказ директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 33 "Про переміщення працівників підприємства" в частині виключення зі штатного розпису другого терміналу посади ОСОБА_7, яку займала ОСОБА_4 незаконним та скасувати; визнати наказ директора ДП "ІМТП" від 26січня 2015 року за № 46/0 про переміщення ОСОБА_4 незаконним та скасувати; визнати наказ першого заступника директора підприємства від 23 квітня 2015 року за № 234/О-8 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_4 по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати; поновити ОСОБА_4. в ДП "ІМТП" на посаді ОСОБА_7 другого терміналу; стягнути з ДП "ІМТП" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 лютого 2015 року по час постановляння рішення суду; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 квітня 2015 року відмовлено в задоволенні позову.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2016 року, рішення міського суду скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Поновлено строк на оскарження наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 33 "Про переміщення працівників підприємства" та наказу директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 46/0 про переміщення ОСОБА_4

Визнано наказ директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 33 "Про переміщення працівників підприємства" в частині виключення зі штатного розпису другого терміналу посади ОСОБА_7, яку ОСОБА_4 займала, незаконним та скасовано.

Визнано наказ директора ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року за № 46/0 про переміщення ОСОБА_4 незаконним та скасовано.

Визнано наказ В.о. директора ДП "ІМТП" від 27 квітня 2015 року за № 234/0-11 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_4 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасовано.

Поновлено ОСОБА_4. на посаді ОСОБА_7 другого терміналу ДП "ІМТП".

Стягнуто з ДП "ІМТП" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 лютого 2015 року по 25 серпня 2016 року в розмірі 105 171 грн.

Допущено негайне виконання рішення щодо стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_4 за один місяць у розмірі 6 082 грн. з утриманням податку та інших обов'язкових платежів та поновлено її на роботі.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі ДП "Іллічівський морський торговельний порт" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке було помилково скасовано, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судами встановлено, що позивач з 13 травня 1986 року працювала на підприємстві тальманом.

Наказом ДП "ІМТП" від 22 квітня 2004 року № 77/л ОСОБА_4 переведена на посаду ОСОБА_7 2-го терміналу.

З 02 лютого 2015 року переведена на посаду ОСОБА_7 3-го терміналу порту.

Наказом ДП "ІМТП" № 28 від 23 січня 2015 року в зв'язку з укладенням 22 січня 2015 року договору № 7 оренди державного нерухомого майна ДП "ІМТП", яке знаходиться на балансі 3-го терміналу, з ТОВ "Трансгрейтермінал" ліквідовано з 23 квітня 2015 року структурний підрозділ "3 термінал" з усіма робочими місцями та посадами, що складають його штатний розпис.

Наказом ДП "ІМТП" від 26 січня 2015 року № 33 у зв'язку з необхідністю забезпечення заходів щодо реорганізації підприємства згідно з Законом України "Про морські порти України" (4709-17) та з метою підвищення ефективності виробничої діяльності ДП "ІМТП", а також у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, що пов'язані з передачею в оренду основних засобів структурного підрозділу "3 термінал" були виключені зі штатних розписів структурних підрозділів робочі місця та посади за переліком, викладеним в наказі, у т. ч. посади тальманів другого терміналу.

Відповідно до п. 2 цього наказу було здійснено переміщення з 26 січня 2015 року працівників у структурний підрозділ "3 термінал".

Наказом від 26 січня 2015 року № 46-0 ОСОБА_4 переведено тальманом 3-го терміналу.

23 лютого 2015 року ОСОБА_4 ознайомлена з попередженням про наступне вивільнення, відповідно до якого її сповістили про ліквідацію з 23 квітня 2015 року структурного підрозділу "3 термінал" і її робочого місця та запропонували звільнення за переведенням до ТОВ "Трансгрейтермінал" на посаду ОСОБА_7 на умовах угоди про співробітництво від 22 серпня 2014 року, або прибиральника робочих приміщень у зв'язку з відсутністю у ДП "ІМТП" вакантних робочих місць та посад, які відповідали б професії та кваліфікації позивача, а також роз'яснили можливість звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 1 ч. 1 ст. 36 та ст. 38 КЗпП України.Позивач відмовилася від прийняття пропозиції щодо її переведення до ТОВ "Трансгрейтермінал".

Згідно з наказом від 23 квітня 2015 року № 234/0-08 її звільнено з посади ОСОБА_7 3-го терміналу в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 27 квітня 2015 року.

ОСОБА_4 була членом незалежної профспілки працівників ІМТП на час звільнення.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 та пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ч. 1 ст. 43 КЗпП України).

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.

Оскільки ОСОБА_4 є членом виборного органу Незалежної профспілки працівників порту, то для її звільнення за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідач повинен був отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки.

Протоколами засідання президії Незалежної профспілки працівників ІМТП від 21 жовтня 2015 року та від 23 грудня 2015 року відмовлено в наданні згоди на звільнення позивача за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з обґрунтуванням відмови, посилаючись на порушення трудових прав членів Незалежної профспілки та самої профспілки, а також порушенням ст. ст. 42, 43, 49-2, 49-4 КЗпП України.

Протоколом засідання президії первинної профспілки "Складських працівників" Незалежної профспілки працівників ІМТП від 10 серпня 2016 року відмовлено в наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з обґрунтуванням відмови, посилаючись на порушення ст. ст. 32, 36, 42, 43, 49-4 КЗпП України.

Отже, встановивши, що ОСОБА_4, яка являється членом виборного органу Незалежної профспілки працівників порту, звільнена без попередньої згоди на це виборного органу первинної профспілкової організації профспілки та вищестоящого органу цієї профспілки, що є порушенням вимог діючого трудового законодавства, апеляційний суд, прийшов до вірного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову шляхом поновлення позивача на роботі.

Також судом вірно визначено розмір середньоденної заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 (100-95-п) року.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи касаційної скарги ДП "ІМТП" висновків суду не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.