У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." про зміну
формулювання підстав звільнення, стягнення середнього заробітку за
час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної
шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою
відповідальністю "М.С.Л." на ухвалу апеляційного суду Волинської
області від 25 березня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (далі - ТОВ
"М.С.Л.") про зміну формулювання підстав звільнення, стягнення
середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що на підставі контракту з 12 листопада 2001 року
працював на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 представництва ТОВ "М.С.Л." у
Волинській області та м. Луцьку.
16 серпня 2003 року ним була подана заява про звільнення у
зв'язку з переходом на іншу роботу.
Згідно з наказом від IНФОРМАЦIЯ_2 його було звільнено з
роботи на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Посилаючись на незаконність зазначеного наказу, на те, що у
день звільнення розрахунку з ним проведено не було, просив змінити
формулювання підстав звільнення, зобов'язати відповідача внести
відповідні зміни у трудову книжку, стягнути на його користь
середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та
відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Луцького міського суду Волинської області від 18
грудня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково:
зобов'язано ТОВ "М.С.Л." змінити формулювання підстав звільнення -
зі звільнення на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
на -
ст. 38 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
та внести відповідні зміни до
трудової книжки, стягнуто з ТОВ "М.С.Л." на його користь 2 447
грн. 20 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при
звільненні та 1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25 березня
2004 року рішення Луцького міського суду Волинської області від 18
грудня 2003 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд
до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ТОВ "М.С.Л." просить скасувати ухвалу
суду апеляційної інстанції в частині направлення справи на новий
розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині ухвалу
апеляційного суду залишити без зміни, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи
справу на новий судовий розгляд суд апеляційної інстанції виходив
з того, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не перевірив та не
встановив обставин, якими було обгрунтовано позов і заперечення
проти нього та якими доказами вони підтверджуються.
Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися
не можна, оскільки він грунтується на неправильному застосуванні
норм процесуального права.
Статтею 307 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року), діючої на
час розгляду справи в апеляційному суді, визначено вичерпний
перелік підстав для скасування рішення суду в апеляційному порядку
й передачі справи на новий розгляд.
Таких підстав в ухвалі апеляційного суду не зазначено.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для
справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду
обставинам справи; порушення або неправильне застосування судом
норм матеріального права визначено як підстави для скасування
рішення й ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
При цьому, апеляційний суд в порушення вимог ч. 2 ст. 301 ЦПК
України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року), не врахував, що суд апеляційної
інстанції міг встановлювати нові факти, досліджувати нові докази,
а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі,
судом першої інстанції досліджувались з порушенням цим Кодексом
порядку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний суд
не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала
підлягає скасуванню, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, з направленням справи на новий апеляційний
розгляд.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"М.С.Л." задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 25 березня
2004 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний
розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк