Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, засновників газети "33-й канал" Вінницька обласна Асоціація редакторів Вінниччини та Вінницька обласна громадська організація "Центр захисту прав журналістів", кореспондентів газети "33-й канал": ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує і ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання спростувати поширену недостовірну інформацію за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 вересня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, засновників газети "33-й канал" Вінницька обласна Асоціація редакторів Вінниччини та Вінницька обласна громадська організація "Центр захисту прав журналістів", кореспондентів газети "33-й канал": ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує і ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання спростувати поширену недостовірну інформацію.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 1 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й постановити нову, якою відстрочити ОСОБА_3 сплату судового збору за подання апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, зокрема не надав доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі, а підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору немає.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Апеляційна скарга за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Апеляційний суд виходив із того, що подана ОСОБА_3 апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, зокрема заявником не надано доказів оплати судового збору. Тому ухвалою судді від 29 липня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

30 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (v0010740-14) судам роз'яснено, що, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до ст. 82 ЦПК України, то наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК України, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 13 ЦПК України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд апеляційної інстанції не врахував того, що після постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху і при надходженні заяви про відстрочення сплати судового збору суд мав би розглянути таке клопотання і в разі його відхилення в резолютивній частині судового рішення продовжити строк залишення апеляційної скарги без руху і надати заявнику строк для сплати цього судового збору, оскільки, не надавши йому такої можливості, суд позбавляє його права на справедливі судові процедури та на апеляційне оскарження рішення суду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За таких обставин, у силу п. 2 ст. 342 ЦПК України судове рішення апеляційного суду не може вважатися законними та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення процесуального питання у відповідності до вимог ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 вересня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.