Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л.,

Кадєтової О.В., Карпенко С.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року,

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") звернулося до суду з указаною заявою, у якій зазначало, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2013 року стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") 186 007 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2007 року № 11190182000.

20 квітня 2015 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ПАТ "УкрСиббанк" було укладено договір факторингу № 17, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором, що є підставою для заміни сторони виконавчого провадження у вказаній цивільній справі з наданням товариству статусу стягувача.

Враховуючи наведене, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просило заяву задовольнити.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Роз'яснено ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" право самостійно звернутись із заявою про виконання рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2007 року № 11190182000 до відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, постановлені у справі ухвали судів першої та апеляційної інстанцій просить скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки до відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції на виконання не надходив та не перебуває виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" боргу за кредитним договором, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.

При цьому ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" роз'яснено право самостійно звернутись із заявою про виконання рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2013 року про стягнення солідарно з Шлапака С. О. та ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2007 року № 11190182000 до відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Судами встановлено, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2013 року стягнуто солідарно з

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 186 007 грн заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2007 року № 11190182000, а також 1 861 грн судових витрат.

23 січня 2014 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області на виконання заяви представника ПАТ "УкрСиббанк" від 08 січня 2014 року на адресу банку було направлено виконавчі листи про стягнення заборгованості із ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому судами встановлено, що до примусового виконання вказані виконавчі листи пред'явлені не були.

20 квітня 2015 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір факторингу № 17, відповідно до якого клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що відступлення права вимоги за кредитним договором відбулося після ухвалення судового рішення.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 378 ЦПК Українивизначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Проводячи аналіз наведених норм права, слід дійти висновку, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

З огляду на викладене, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції на порушення ст. ст. 213, 214, 303, 309 ЦПК України на вказані норми права уваги не звернули, пославшись на зміст ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" не врахували, що у даному випадку підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення, і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки.

За вказаних обставин постановлені у справі ухвали підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" задовольнити частково.

Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від

10 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.