Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л.,

Карпенко С.О., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

за касаційною ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2016 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - ПАТ "Українська транспортна страхова компанія"), ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 22 травня 2014 року о 18 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем ГАЗ-3310, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в м. Ізмаїл по просп. Суворова з боку вул. Бесарабської в напрямку вул. Ватутіна, не дотримався безпечної дистанції і навпроти будинку № 61 по просп. Суворова допустив зіткнення з автомобілем Ніссан-Мікра, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок ДТП пасажири автомобіля "Ніссан-Мікра", державний номерний знак НОМЕР_2, отримали тілесні ушкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою слідчого СВ Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області від 06 жовтня 2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрито у зв'язку з тим, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідно до страхового полісу від 29 березня 2014 року відповідальність ОСОБА_4 застрахована ПАТ "Українська транспортна страхова компанія". Згідно з висновком експерта вартість завданої майнової шкоди становить 48 843 грн 05 коп. Крім того, ОСОБА_3 понесла витрати на лікування у розмірі 775 грн 18 коп.

Крім цього, ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, пов'язану з душевним хвилюванням з приводу ДТП, порушенням нормальних життєвих зв'язків, фізичного болю від отриманих пошкоджень, позбавлення транспортного засобу, яку остання просить стягнути з ОСОБА_5 у розмірі 15 000 грн та 5 000 грн завданої моральної шкоди - з ПАТ "Українська транспортна страхова компанія".

Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 та ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" завдану майнову та моральну шкоду.

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 38 209 грн 31 коп., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, судові витрати в розмірі 2 165 грн 53 коп., всього стягнуто 45 374 грн 84 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 500 грн, моральну шкоду в розмірі 8 000 грн та судові витрати в розмірі 434 грн, всього стягнуто 8 934 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2016 року заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від

15 червня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування майнової та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування 55 218 грн 23 коп. а саме: страхового відшкодування за шкоду заподіяну життю і здоров'ю, в розмірі 775 грн 18 коп., страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну, в розмірі 48 843 грн 05 коп., вартість товарознавчого дослідження в розмірі 600 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішує справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не надала своєчасно повідомлення про ДТП до страхової компанії.

Проте погодитись з такими висновками апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 22 травня 2014 року о 18 год ОСОБА_4, керуючи автомобілем ГАЗ-3310, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у м. Ізмаїл по просп. Суворова з боку вул. Бесарабської в напрямку вул. Ватутіна, не дотримався безпечної дистанції, і навпроти будинку № 61 по просп. Суворова допустив зіткнення з автомобілем "Ніссан-Мікра", державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок ДТП пасажири автомобіля "Ніссан-Мікра", державний номерний знак НОМЕР_2,отримали тілесні пошкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

28 березня 2014 року ОСОБА_6 уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу ГАЗ-3310, державний номерний знак НОМЕР_1, з ПАТ "Українська транспортна страхова компанія".

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 правомірно володів забезпеченим транспортним засобом.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем подано до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" заяву від 16 грудня 2014 року про виплату страхового відшкодування (а. с. 33).

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з висновком від 23 липня 2014 року № 65 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню майнового збитку, заподіяного власнику транспортного засобу автомобіля "Ніссан-Мікра", державний номерний знак НОМЕР_2, сума майнової шкоди, завданої автомобілю ОСОБА_3, становить 48 843 грн 05 коп.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою вартості транспортного засобу.

Тобто відшкодовується лише вартість відновлюваного ремонту в сумі 45 520 грн. 95 коп. З урахуванням того, ще документи про проведений ремонт не надані, з цієї суми слід виключити розмір ПДВ та франшизи.

З матеріалів справи вбачається та правильно встановлено місцевим судом, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення матеріальної шкоди з ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" в розмірі 37 434 грн. 13 коп (45 520 грн 95 коп вартість відновлювального ремонту - 7 586 грн. 82 коп ПДВ - 500 грн франшиза) та 775 грн 18 коп. витрат на лікування, які підтверджені документами, а всього в сумі 38 209грн. 33 коп.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_4 допустив незаконні дії у відношенні позивача, що спричинило моральні страждання для неї, що виразилося у психічних стражданнях внаслідок хвилювання з приводу ДТП, порушенням нормальних життєвих зв'язків, фізичного болю від отриманих пошкоджень, позбавлення транспортного засобу.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 застрахував свою відповідальність, то правильними є висновки місцевого суду про стягнення моральної шкоди з ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" в розмірі 5 000 грн на користь позивача на підставі ст. 26-1 Закону України "Про обов-'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

Так, апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволення позову до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія", зазначивши при цьому, щоОСОБА_3 не надала своєчасно повідомлення про ДТП до страхової компанії, у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України не звернув уваги на те, що чинним законодавством у сфері страхування та умовами договору страхування не передбачено жодних обмежень щодо того, що страховий акт, який складається страховиком, має бути складений у присутності учасників дорожньо-транспортної пригоди та у строк менший ніж місячний термін після страхового випадку.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону.

В частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2016 року скасувати, заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.