Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов'язання вчинити певні дії, -

20 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просив: визнати неправомірними дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. та не вказала дату скарги, яку не взяла до провадження;

зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С.;

стягнути за рахунок Державного бюджету на його користь в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у найменший термін, діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в сумі 50000 грн;

скасувати ухвалу № 8вк-8759/15 від 29 вересня 2016 року;

визнати дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 14 листопада 2015 року по 14 лютого 2017 року такими, що порушили порядок розгляду скарги від 14 грудня 2015 року.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності нормам статей 105, 106, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), суд дійшов наступних висновків.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 171-1 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (надалі - Закон N 393/96-ВР (393/96-ВР) ) громадянам України надано право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Порядок розгляду таких звернень урегульовано статтями 14 - 16 цього Закону.

З урахуванням наведеного, громадяни України мають право звертатися до органів суддівського самоврядування та їх уповноважених осіб із повідомленнями, пропозиціями та заявами з питань внутрішньої діяльності судів, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя. До таких звернень належать і заяви та повідомлення, які містять відомості про наявність у діянні судді ознак дисциплінарного проступку або порушення ним присяги. Бездіяльність цих органів та уповноважених осіб щодо розгляду зазначених звернень і щодо повідомлення громадян про його результати може бути предметом адміністративного позову.

Згідно із частинами першою, третьою статті 124 Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 8 червня 2016 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон N 2453-VI (2453-17) ) для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

Таким чином, органам суддівського самоврядування, уповноваженим особам цих органів делеговані певні управлінські повноваження, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано розділом VI Закону N 2453-VI (2453-17) .

Відповідно до статті 92 Закону N 2453-VI, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 93 Закону N 2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 99 Закону N 2453-VI передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.

Таким чином, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом N 393/96-ВР (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 КАС України. Право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в цьому випадку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) за результатами такого провадження.

Позивач не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні вищезазначених норм права.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчого обмежена, суд дійшов висновку про те, що зазначену адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2014 року у справі 138/0/15-14.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .