6-7501кс04 Про визнання права на проект дворового водопроводу - Текст документа

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Водоканал" про захист прав споживачів за касаційною скаргою КП "Водоканал" на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2003 р.,

в с т а н о в и л а:

У березні 2002 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП "Водоканал" про захист прав споживача та до ОСОБА_2 про визнання права на проект дворового водопроводу.

В обгрунтування позову посилався на те, що він є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 та згідно абонентської книжки є водокористувачем разом із відповідачкою ОСОБА_2, яка є власницею іншої 1/2 частини будинку. Разом із ОСОБА_2 вони мають один дворовий водопровід з водорозбірною колонкою у спільному дворі. Маючи намір зробити окремий водопровід, який би проходив тільки до його будинку, він у серпні 1999 р. з дозволу КП "Водоканал" провів окрему водопровідну трубу довжиною 5 метрів до міської магістральної водомережі по своїй земельній ділянці. Проте під час введення цієї труби в експлуатацію у вересні 1999 р. КП "Водоканал" відключив його водопровід від магістральної мережі та у добровільному порядку не поновлює водопостачання, мотивуючи це тим, що підключення його особистої водопровідної труби робить перешкоди ОСОБА_2, яка є субабонентом-водокористувачем, для користування водопроводом.

Вважаючи відмову КП "Водоканал" неправомірною, просив захистити його права як водокористувача, зобов'язати відповідача підключити його до власного водопроводу та зобов'язати ОСОБА_2 повернути йому проектну документацію на водопровід.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог до ОСОБА_2.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 3 вересня 2003 р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2003 р. рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені та зобов'язано КП "Водоканал" підключити водопровід, проведений ОСОБА_1, до магістрального водопроводу.

У касаційній скарзі КП "Водоканал" просить скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2003 р. та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд ухвалив рішення всупереч нормам матеріального права, зокрема Правилам користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 1 липня 1994 р. № 65 (z0165-94) .

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, установив, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 314, 8 кв. м, та згідно з абонентської книжкою є водокористувачем водопроводу, розташованого по АДРЕСА_2. Дворовий водопровід цього будинку є власністю його та співвласника цього будинку - ОСОБА_2, яка є субкористувачем водопроводу.

У лютому 1999 р. ОСОБА_1 отримав дозвіл на проектування приватного водопроводу по АДРЕСА_3 з підключенням його до міського водопроводу. У серпні 1999 р. він же звернувся до КП "Водоканал" про приєднання водопровідної труби до квартального комунального водопроводу, указавши причиною заміну водопровідної труби. Але у серпні 2000 р. КП "Водоканал" відрізав приватний водопровід ОСОБА_1 від міської водопроводу через порушення проекту врізання, оскільки врізання приватного водопроводу ОСОБА_1 порушує права субкористувача водопроводу. При цьому КП "Водоканал" керувався п. 3.2 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65 (z0165-94) . Згідно з цими правилами абонент не має права без письмового дозволу Водоканалу припиняти відпущення води субабоненту.

Ураховуючи те, що права ОСОБА_1 як споживача не порушені, а він, навпаки, як споживач порушив Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України, суд першої інстанції дійшов висновку у необхідності відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що ОСОБА_1 підключився до комунального водопроводу на підставі наданого йому дозволу, що КП "Водоканал" не довів, що підключення приватної водопровідної труби ОСОБА_1 до комунального водопроводу порушує права субкористувача водопроводу, а спір між водокористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо правомірності використання загального дворового водопроводу є предметом розгляду іншого цивільного спору.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявив позов про захист прав споживачів, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є користувачем водопроводу на підставі абонентської книжки, що видав йому Водоканал. ОСОБА_1 вважав цю книжку доказом укладення договору на постачання води та того, що він отримав дозвіл на приватне водокористування. Заперечуючи проти позову, КП "Водоканал" пояснював, що дійсно від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням видати йому дозвіл на проведення приватного водопроводу з зазначеною в заяві причиною - "заміна водопровода". Водоканал видав такий дозвіл, проте після підключення з'ясувалось, що це підключення порушує права субкористувача водопроводу ОСОБА_2, оскільки перекриває водопровідну трубу загального користування, про що 4 серпня 2000 р. було складено відповідний акт.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд послався на те, що останній провів оплату за виконані роботи по підключенню приватного водопровода до комунального водопроводу та йому був відкритий особовий рахунок. Проте, як вбачається з матеріалів справ та на що вказував у запереченнях до позову відповідач КП "Водоканал", особовий рахунок ОСОБА_1 був відкритий на користування водопроводом загального призначення з моменту отримання у власність частини будинковолодіння.

Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не визнав такими, що заслуговують на увагу, доводи відповідача про те, що відповідно до п. 13.3 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах та селищах України, водоканал має право, завчасно попередивши абонента, припинити йому подачу води у разі незадовільного технічного стану водопровідних та каналізаційних мереж, пристроїв і споруд, які перебувають на балансі абонента, невиконання абонентом вимог Водоканалу щодо усунення порушень технічної експлуатації, виявлених Водоканалом, а також відмови абонента у приєднанні до водопровідних і каналізаційних мереж та пристроїв, які перебувають на балансі субабонентів, що мають дозвіл Водоканалу на приєднання.

Зібрані у справі докази в їх сукупності дають підстави вважати, що їх оцінка, зроблена судом першої інстанції, грунтується на вимогах норм матеріального права, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно його скасував, пославшись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції необгрунтовано скасував законне рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.