Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання дій протиправними, визнання нечинною та скасування постанови, за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2016 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, -

У лютому 2015 року відкрите акціонерне товариство "Аерофлот - російські авіалінії" (далі - ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач), в якому з урахуванням збільшення розміру позовних вимог та зміни підстав адміністративного позову просило:

визнати протиправними дії щодо складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації № 2212 від 15.01.2015;

визнати нечинною та скасувати постанову № 2212 від 23.01.2015 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що оскаржувані протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації та постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог законодавства, порушують його права та законні інтереси.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної авіаційної служби України № 2212 від 23.01.2015 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

У касаційній скарзі Державна авіаційна служба України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії" посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.01.2015 державним інспектором Державної авіаційної служби України було проведено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру № 151645, під час якої встановлено, що повітряне судно позивача, виконуючи рейс AFL 1910, здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору. Вказаними діями порушено вимоги статті 30 Повітряного кодексу України, пункти 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) , про що складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 2212.

23.01.2015 на підставі зазначеного протоколу відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації № 2212, якою накладено на позивача штраф у сумі 136000 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв всупереч вимогам законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Повітряним кодексом України (3393-17) (далі - ПК України (2755-17) ), постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) (далі - Положення) та Порядком накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637 (z0073-12) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 № 73/20386 (z0073-12) (далі - Порядок).

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом першим частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності за правопорушення у галузі цивільної авіації згідно з вимогами ПК України (2755-17) та у спосіб, визначений Порядком.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Отже, за результатами розгляду протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації відповідач, як суб'єкт владних повноважень, може прийняти два рішення у вигляді постанов: про накладення штрафу або про закриття провадження у справі.

Вказаною нормою відповідачу надано свободу вибору між двома юридично допустимими рішеннями за результатом розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації. В той же час, повноваженнями на скасування складених відповідними посадовими особами протоколів про правопорушення в галузі цивільної авіації відповідач не наділений.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для скасування протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації № 2212 від 15.01.2015.

Щодо решти позовних вимог судами зазначено наступне.

Відповідно до частини першої статті 129 ПК України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.

Статтею 128 ПК України визначено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації. Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації мають право накладати стягнення у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. У разі вчинення юридичними особами - суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Аналогічні норми вказані в пункті 3.5 Порядку.

Аналізуючи вказане, суди попередніх інстанції прийшли до висновку, що у зазначених вище нормах фактично містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що штраф не може бути накладено після спливу трьох років з дня вчинення відповідного порушення юридичною особою - суб'єктом авіаційної діяльності, зокрема, порушення порядку використання повітряного простору.

Другий обмежувальний строк, встановлений у таких нормах, полягає у тому, що штраф не може бути накладено пізніше шести місяців з дня виявлення уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідного порушення. Таким чином, другий обмежувальний строк при накладенні штрафу за порушення норм, зокрема, порядку використання повітряного простору полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Отже при виявленні факту вчинення юридичною особою - суб'єктом авіаційної діяльності порушення відповідних норм уповноважений орган з питань цивільної авіації, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною третьою статті 128 ПК України та пунктом 3.5 Порядку. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеними нормами строків застосування штрафу виключає застосування таких санкцій.

Таким чином лише дотримання порядку та строків накладення штрафів за правопорушення в галузі цивільної авіації може бути належною підставою для винесення уповноваженим органом з питань цивільної авіації рішення про накладення штрафу.

Встановлено, що 15.07.2014 складено телеграму Украероцентру № 151645 про факт порушення позивачем порядку використання повітряного простору України і в цей же день доведено її до відома Державіаслужби.

З урахування вказаного, шестимісячний строк для накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача закінчився 15.01.2015.

Враховуючи, що відповідачем при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених частиною третьою статті 128 ПК України та пунктом 3.5 Порядку щодо граничних строків накладення штрафу на позивача, суди прийшли до висновку про наявність підстав для її скасування, а відтак про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України - відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2016 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.